і Животворчого Хреста Господнього. Цього дня християни згадують дві події. 326 року в Єрусалимі був знайдений хрест, на якому розіп’яли Ісуса Христа. Сталося це близько Голгофи, де був розіп’ятий Спаситель. І друга подія – повернення Животворчого Хреста з Персії, де він перебував у полоні після загарбання Єрусалиму. У VII столітті повернув його у Святе місто візантійський імператор Іраклій.
Обидві події об’єднувало те, що Хрест перед народом воздвигали, тобто підносили вгору. При цьому спрямовували його на всі сторони світу по черзі, щоб люди могли вклонитися йому і розділити один з одним радість знайдення святині.
Опис подій Воздвиження Хреста Господнього, яке відбулося в IV столітті, міститься у деяких християнських істориків, наприклад, Євсевія і Феодорита. 326 року імператор Костянтин Великий вирішив неодмінно знайти втрачену святиню – Хрест Господній. Разом зі своєю матір’ю, царицею Оленою, він вирушив у подорож на Святу Землю.
Розкопки було вирішено проводити поруч із Голгофою, бо в юдеїв був звичай закопувати знаряддя страти біля місця її здійснення. І, дійсно, в землі знайшли три хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розіп’ятого Спасителя. Як свідчить Священний Переказ, до одного з хрестів доторкнулася хвора людина і зцілилася. Таким чином імператор Костянтин і цариця Олена дізналися, який із хрестів належав Спасителю. Вони вклонилися святині, а потім патріарх Єрусалимський Макарій почав показувати її народу. Для цього він встав на узвишшя і здіймав вгору Хрест. Люди поклонялися Хресту і молилися багаторазово: «Господи, помилуй!».
У VII столітті зі спогадом віднайдення Хреста Господнього був поєднаний інший спомин – про повернення Дерева Животворчого Хреста Господнього із Персидської неволі.
У 614 році Перський шах завоював Єрусалим і пограбував його. Серед інших скарбів він забрав додому Дерево Животворчого Хреста Господнього. Святиня перебувала у чужинців чотирнадцять років. Лише 628 року імператор Іраклій здобув перемогу над персами, уклав із ними мир та повернув Хрест Господній у Єрусалим.
Як складалася подальша доля святині, історики точно не знають. Хтось каже, що Хрест знаходився в Єрусалимі до 1245 року – часу Хрестових походів. Інші, що його розділили на частини значно раніше і рознесли по всьому світу. Зараз частина Хреста Господнього перебуває в ковчезі у вівтарі православного храму Воскресіння в Єрусалимі.
Як говорить Переказ, Хрест Господній був знайдений перед святом Великодня, Світлого Христового Воскресіння. Тому спочатку Хрестовоздвиження відзначали на другий день Великодня. Але у 335 році в Єрусалимі освятили храм Воскресіння Христового. Сталося це 13 вересня. На честь цього свято Воздвиження перенесли на 14 вересня. Єпископи, які приїхали на освячення з усіх кінців Римської імперії, розповіли про нове свято усьому християнському світу.
Воздвиження – це Господське (присвячене Господу Ісусу Христу) дванадесяте свято. Тому богослужіння цього свята не поєднуються з жодною іншою службою.
Цікаво, що під час Вранішньої на Хрестовоздвиження Євангеліє читається не на середині храму, а у вівтарі, де також відравляється полієлей.
Кульмінаційний момент свята – коли головний священик або єпископ, зодягнений в червоне облачення, виносить прикрашений Хрест на середину храму. Всі присутні в церкві цілують святиню, а предстоятель помазує їх святим єлеєм. Під час спільного поклоніння Хресту співається тропар: «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе воскресіння Твоє славимо». Хрест перебуває на тетраподі до 21 вересня – дня віддання свята Воздвиження, коли священник заносить хрест у вівтар.
З нагоди свята в нашому храмі було звершено урочисте богослужіння.
