і всієї України Епіфанія, Високопреосвященний Олександр (Решетняк), архієпископ Яготинський, здійснив архіпастирське богослужіння у столичному Свято-Успенському храмі Пирогощі — одній із найстаріших святинь часів Київської Русі, — щоби разом із духовенством і парафіянами розділити радість престольного свята. В числі запрошених священнослужителів був благочинний Святошинського і Голосіївського районів міста Києва, настоятель храму на честь ікони Божої Матері ”Живоносне Джерело” протоієрей Роман Музика.
Перша церква на цьому місці була закладена ще у 1131 або 1132 році, під час правління сина Володимира Мономаха — Мстислава Володимировича. Будівництво храму було завершене після смерті фундатора, під час князювання його брата Ярополка.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці Пирогощої стала першою будівлею у Києві, спорудженою повністю із цегли, без використання каменю. Згадка про цей святий храм міститься у «Слові о полку Ігоревім» у зв’язку з поверненням у Київ з половецького полону князя Ігоря Святославича.
Існують різні гіпотези щодо назви, але найвірогіднішим є те, що храм названо на честь візантійської ікони «Пірготісс» (у перекладі «вежа»), привезеної з Константинополя, де вона зберігалася саме у вежі. За іншою версією, храм спорудили коштом тодішніх місцевих купців, що торгували хлібом («пиріг» — хліб і «гощі» — купці). Також існує версія про те, що храм названо на честь купця Пирогостя, що торгував у цій місцевості і виділив гроші на храм.
Архієпископ Олександр у цьому храмі служить досить тривалий час, тому парафіяни завжди чекають на його візит і архіпастирське слово.
Владика очолив святкову Божественну літургію у спвіслужінні духовенства і запрошених гостей у духовному сані. Були виголошені молитви до Бога за непохитний і справедливий мир на нашій українській землі, за нашу владу, за мужні Збройні Сили України, за всіх, хто віддав своє життя за Перемогу, за тих, хто наближає її своєю самовідданою працею і допомогою українським воїнам.
Звертаючись до присутніх, архієпископ Олександр зазначив:
«Щоразу, коли ми святкуємо Успіння Пресвятої Богородиці, перед нами відкривається відчуття ще одного Великодня — цього разу літнього. Це Пасха, яку готує для нас сама Діва Марія — переможний перехід від смерті до життя. Таємниця Успіння — це подія переходу Богородиці від земної мандрівки до небесної слави, у ніжні обійми Отця Небесного. Господь мав особливий задум щодо Марії: через Неї Він прагнув оновити велич і красу людини, створеної на Свій образ і подобу. Богородиця, своєю покірною згодою, відкрила шлях Божій дії у людському світі, зруйнувала перепони між небом і землею та явила у своєму житті відблиск райської гармонії. Вона, що подарувала світові Воскреслого Спасителя, як представниця всього створіння стала першим прикладом тієї досконалої єдності між Богом і людиною, до якої покликані всі ми.
Сьогодні, як і завжди, людина має цінувати спасительну опіку Пресвятої Діви: у будь-якій скорботі чи тривозі не забувати про Її заступництво, пам’ятати, що Вона — Помічниця стражденних, Покровителька, Утішителька зневірених. Хто з вірою звертається до Неї, неодмінно знаходить розраду, підтримку та відповідь на найтяжчі питання».
По завершенні Божественної літургії відбулася урочиста хресна хода довкола святого храму з читанням Святого Євангелія і кропленням свяченою водою.
«Молімося до Пресвятої Богородиці, — закликав Владика Олександр, — щоб у день Її славного Успіння ми змогли наслідувати Її шлях: пройти земну дорогу без нарікань, з вдячністю Богові приймаючи скорботи й випробування, а в небесних оселях — отримати вічну радість і блаженство спілкування з Господом та святими».
