Святий Григорій Чудотворець, відомий ще як Григорій Неокесарійський, † 269) — ранньо-християнський святий, єпископ Нової Кесарії (столиці Понту в Малій Азії), чудотворець. Про нього свідчать Григорій Ниський і Євсевій Кесарійський. Він – великий шанувальник Орігена. Сподівався “знайти у філософії істину”.
Святий Григорій Неокесарійський народився у знатній поганській родині в Неокесарії Понтійській в Малій Азії. До Христової віри Григорій навернувся у 238 році, а незабаром він був висвячений на єпископа свого рідного міста, і пробув на кафедрі тридцять років. Люди у його єпископській столиці були дуже грішними, у місті було лише сімнадцять християн, тож Григорій із великим сумлінням розпочав духовну працю над наверненням поган. Бог наділив Григорія даром чудотворення і він молитвою лікував недужих, водночас навертаючи їх до правдивої віри. Коли відновилося переслідування християн, владика переховувався у горах. У 264 році в Антіохії відбувся Собор, на якому Григорій разом з іншими єпископами засудив єретичне вчення єпископа Павла зі Самосати. Під час гоніння Декія він знову переховувався. У життєписі Григорія записано, що перед смертю він поцікавився, скільки в місті залишилося язичників – виявилося, що лише сімнадцять. Упокоївся святий Григорій Неокесарійський 270 року. Згодом його святі мощі перенесли до монастиря в Калабрії, що у Південній Італії.
Найбільш відомим твором св. Григорія являється короткий Символ віри, який зберігся в багатьох грецьких, латинських і сірійських рукописах. За свідченням святого Григорія Ниського, Символ цей був сповіщений Чудотворцю святим апостолом Іоаном Богословом за повелінням Богоматері, коли перед прийняттям посвячення на єпископа в пустинному місці, він розмірковував про таїну Святої Трійці. В цьому Символі саме і викладено православне вчення про Святу Трійцю, яке було пов’язане з богословствуванням представника Олександрійської школи. Другим, безсумнівно автентичним, твором святого Григорія є “Панегирик Орігену”. Проголошений він був при великій кількості людей в присутності Орігена. За змістом ця промова являє собою не стільки панегирик, скільки правдиву, детальну оцінку вченої діяльності Орігена, дану щирим учнем. ”Панегирик” сповнений живим, гарячим почуттям глибокої подяки Орігенові. З історичної точки зору він дуже цінний, так як у ньому подається опис вчених занять у школі Орігена. Для знайомства з покаянною дисципліною Давньої Церкви важливе “Канонічне послання” святителя Григорія Чудотворця до єпископа Понта. Послання торкається застосування церковної дисципліни щодо християн, які впали в різного роду гріхи і злочини. До автентичних творів святого Григорія належить ще діалог під назвою “До Феополіта” про можливість і неможливість страждань для Бога, а також переказ книги Еклезіаста.
Крім того, з іменем святого Григорія відомі декілька прекрасних, глибоких за змістом, слів (на Благовіщення, Різдво Христове, Богоявлення та інші). Наприклад, в слові на Богоявлення читаємо: “Ісус сказав Іоану: Навчися бажати того, чого бажаю Я… Таємне і приховане те, що нині звершується на Йордані. Приховане тут те, що Я бажаю це не для Своєї потреби, а для зцілення ушкоджених. Мені належить покласти кінець Старому Завіту, а потім вже проповідувати Новий, написати його в серцях людських, зміцнити Моєю Кров’ю і засвідчити Моїм Духом… Мені належить привести до Отця царюючого у Мені Адама. Мені повинно нині хреститися цим хрещенням, і після подати всім людям Хрещення Єдиносущної Трійці”.
Частка мощей святого Григорія Неокесарійського зберігається у нашому храмі: у релікварії Всіхсвятського приділу.
