Перенесення мощей Святителя Миколая з Мир Лікійських у місто Бар

В ХІ ст. занепала Візантіська імперія потерпала від нападів турецьких військ. Останні все частіше здійснювали набіги на візантіські володіння в Малій Азії. Під час таких атак спустошувалися міста і села, були вбиті місцеві мешканці та пограбовані скарбниці. Не оминала навала і православні храми.

За свідченнями істориків 792 року арабський каліф Аарон Аль-Рашид послав начальника флоту Хумейда пограбувати острів Родос. Спустошивши цей острів, Хумейд подався в Мири Лікійські з наміром розорити гробницю святителя Миколая. Але замість неї він поруйнував іншу, яка була поруч з гробницею Святителя. Тільки-но святотатці встигли це зробити, як на морі піднялася страшна буря і майже всі кораблі були розбиті.

Опоганення святинь обурювало не лише східних, але й західних християн. Особливо побоювалися за мощі святителя Миколая християни в Італії, серед яких було багато греків. Мешканці міста Бар, розташованого на березі Адріатичного моря, вирішили врятувати мощі святителя Миколая.

1087 року барські і венеціанські купці вирушили в Антіохію для торгівлі. А дорогою назад вони планували взяти мощі святителя Миколая і перевезти їх до Італії. В цьому намірі мешканці Бару випередили венеціанців і першими прибули до Мир. Наперед були послані два чоловіки, які, повернувшись, повідомили, що в місті все тихо, а в церкві, де перебуває найбільша святиня, вони зустріли лише чотирьох ченців. Негайно 47 чоловік, озброївшись, прибули в храм святителя Миколая, ченці-вартові, нічого не підозрюючи, показали їм поміст, під яким була прихована гробниця святого, де, за звичаєм, чужоземців помазували миром від мощей святителя. Чернець розповів при цьому про з’явлення напередодні святителя Миколая одному старцеві.

В цьому видінні Святитель наказував обачніше пильнувати його мощі. Ця розповідь надихнула мешканців Бару; вони побачили для себе в цьому явленні побажання і ніби вказівку Святого. Щоб полегшити свої дії, вони відкрили ченцям свої наміри і запропонували їм викуп – 300 золотих монет. Сторожі відмовилися від грошей і хотіли сповістити місцевих мешканців про лихо, що їм загрожує. Але прибульці зв’язали їх і поставили біля дверей своїх сторожів. Вони розбили церковний поміст, під яким була гробниця з мощами. У цій справі особливою ревністю вирізнявся юнак Матфей, який бажав якнайшвидше знайти мощі Святителя. У нетерпінні він розбив кришку і баряни побачили, що саркофаг наповнений запашним святим миром. Співвітчизники барян, пресвітери Лупп і Дроґо, звершили літію, після якої той самий Матфей почав виймати з переповненого миром саркофагу мощі Святителя. Це сталося 20 квітня 1087 року.

Через відсутність ковчега, пресвітер Дроґо загорнув мощі у верхній одяг і в супроводі барян переніс їх на корабель. Звільнені ченці повідомили містянам сумну звістку про викрадення іноземцями мощей Чудотворця. Юрби народу зібралися на березі, але було вже запізно…

21 травня кораблі прибули до міста Бар, і радісна звістка миттєво облетіла околиці. Наступного дня, 22 травня, мощі святителя Миколая урочисто перенесли до церкви святого Стефана, що знаходилася неподалік моря. Торжество перенесення святині супроводжувалося численними чудотворними зціленнями хворих, що викликало ще більшу пошану до великого угодника Божого. Через рік була побудована церква в ім’я святителя Миколая і освячена римським папою Урбаном II.

Нині мощі Миколая Чудотворця зберігаються в Барі, у базиліці Сан-Сабіно. Вперше святкування перенесення мощей святителя Миколая було встановлене папою Урбаном II у XI столітті. Cвято зародилося на Заході, але прижилося в церковному календарі східних слов’ян, куди було внесено митрополитом Єфремом наприкінці XI ст. У Київській державі свято перенесення мощей святителя Миколая з міста Міри до Барі встановлене за часів Київського митрополита Іоана ІІ і Київського князя Всеволода. У народі цей день має назву “Миколи Весняного” або “Теплого”.

На честь святителя Миколая споруджуються численні храми й монастирі, його ім’ям називають дітей при Хрещенні. В Україні немає жодного православного храму, де не було б образу святителя Миколая Чудотворця.

В нашому храмі зберігається частка мощей святого Миколая, яка знаходиться у його іменній іконі, розташованій у центральній наві.

З нагоди свята на нашій парафії було звершено урочисте богослужіння.