Воздвиження Чесного Животворчого Хреста Господнього

Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і шануємо Хрест Твій Чесний, що ним Ти спас нас від неволі ворожої!” (Величання свята).
Святий Хрест це вічно живий символ безкінечної любові Божої до нас грішних, символ цілопальної Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасіння, символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Православна Церква так високо цінить почитання св. Хреста, що в його честь присвятила аж кілька свят у році. Найбільший празник у честь святого Господнього Хреста це празник Всесвітнього Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста. Празник Воздвиження належить до дуже старовинних. Історики Православної Церкви загально згідні в тому, що передусім дві події дали мотив для установлення свята: віднайдення Хреста в ІV ст. і його повернення з перської неволі у VII ст. Грецька Церква відзначає пам’ять віднайдення св. Хреста 6 березня. Цей празник у Пролозі має назву: “Віднайдення Чесного Хреста, що його віднайшла блаженна Олена”. Католики святкували цю подію 3 травня, доки реформою папи Іоана ХХІІІ у 1960 р. свято не було викреслено з церковного календаря. Св. Констянтин Великий збудував на Голгофі храм Воскресіння Христового, що дало початок християнському святу. Освячення церкви відбулося 13 вересня 335 р. за Єрусалимського єпископа Макарія. В часі піднесення хреста патріархом народ багато разів виголошував: “Господи, помилуй!”. Свято Воздвиження належить до 12 великих нашої Церкви і має один день перед- і 7 днів післясвята. Крім Воздвиження Православна Церква віддає пошану Хресту й у неділю Хрестопоклонну (Великий піст). Також є свято “Винесення Дерева Чесного Хреста”, що значить похід чи процесія з частинкою Хресного Дерева, яка відбувалася у Константинополі. Є декілька обрядів воздвиження Чесного Хреста. Наприклад, обряд св. Афанасія на Афоні. Цей обряд дуже простий. Патріарх, стоячи на амвоні, – в тому часі амвони ще були посеред церкви – підносить св. Хрест при співі народу “Господи, помилуй!” Після того читаються 5 тропарів. Також відомий обряд гори Синай, який знаходиться у Синайському Канонарі з Х ст. Є ще обряд Константинопольський, його подає Типікон Евергетицького монастиря за рукописом ХІІ сторіччя. Цей обряд подібний до Синайського, з тією різницею, що перед воздвиженням співається тропар “Спаси, Господи людей Твоїх”. Патріарх тоді підносить Хрест не чотири, а п’ять разів, тобто на всі сторони світу і, останній раз – знову на схід. При кожнім воздвиженні співають сто разів “Господи помилуй!”. Окремо варто розглянути даний обряд на Русі. Він згадується тут уже від ХІІІ ст. В давніх часах обряд воздвиження був тільки в єпископських кафедрах і великих соборах, де був єпископ і багато священиків. Патріарший Собор 1276 р. дозволив чин Воздвиження у всіх церквах. Винос св. Хреста в часі Великого Славословія на утрені та виголошення Потрійної ектенії в часі воздвиження, – все те, як і сьогодні. Свято Воздвиження, ставлячи перед нами св. Хрест, нагадує про наш обов’язок святий Хрест вшановувати, любити й визнавати. Св. Іоан Золотоустий у проповіді ”Про Цвинтар і Хрест”, про значення його для нас каже: “Хрест – знаряддя проти бісів, зброя проти гріха, меч, що ним Христос поколов змія. Хрест – зволення Отця, слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, зміцнення Церкви, похвала Павла, твердиня Святих, світло всієї вселенної”.
З нагоди свята у нашому храмі було звершено урочисте Богослужіння.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.