Про Артос

У суботу Світлого тижня по заамвонній молитві була прочитана молитва “на роздроблення Артосу”.
Артос – особливий хліб або ж просфора великого розміру, котра освячується священнослужителями в день Святої Пасхи. Саме слово грецьке, у перекладі – квасний хліб. Інші назви Артоса – «Дарник», або «Просфора всеціла» (на відміну від тієї, з якої витягується Агнець або частички). На Артосі зображений хрест, на якому видно лише терновий вінець, але немає Розіп’ятого – це ознака перемоги Христа над смертю, або зображення Воскресіння Христового. Також на нього зверху може бути покладено особливу «артосну» ікону Воскресіння Христового круглої форми. Під час святкових Пасхальних хресних ходів, що звершуються щодня упродовж Світлого тижня, Артос обов’язково обноситься навколо храму.
Перші згадки про використання Артосу історики пов’язують з Евергедитським типіконом (І пол. XІІ ст.) Там чин освячення Артосу або “чин піднесення Артосу за великодніми трапезами” тісно пов’язаний своїм походженням із “Чином про панагію” (чин піднесення просфори на честь Пресвятої Богородиці за трапезами протягом всього року). Згідно з його вказівками, у Світлий понеділок після трапези настоятель благословляв принесені хліби словами «Благословенний Бог наш, що живить нас». І далі всі присутні співали «Христос Воскрес». А в суботу принесені хліби розділялися та роздавалися перед трапезою. Історію Артосу також пов’язують із святими Апостолами, які після Вознесіння Господнього завжди залишали для Нього частку хліба, тим самим зображаючи Його присутність посеред них на трапезах (Мф. 28, 20).

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.