Неділя Всіх святих – престольне свято нашого храму

У першу неділю після П’ятидесятниці (сходження Святого Духа на перших християн) Свята Православна Церква відзначає неділю Всіх Святих. Цього дня особливо згадуємо Пресвяту Богородицю, апостолів, пророків, мучеників, сповідників, святителів, преподобних, праведних, Христа ради юродивих, чоловіків і жінок, відомих світові та відомих лише Богові, тих, хто прилучився до зібрання святих від часу Адама, і тих, хто приєднається до часу кінця світу. Християни перших століть вшановували пам’ять вбитих за віру на місці мучеництва. На початку четвертого століття з’явилася практика дроблення мощів і сусідні єпархії почали обмінюватися часточками святих рештків і, відповідно, святами на честь мучеників. Зокрема, свідчення про це знаходимо в зверненні св. Василя Великого до єпископів провінції Понту. Разом з цим Церква почала об’єднувати дні пам’яті мучеників, що загинули одного дня. Під час гонінь імператора Діоклетіана число мучеників значно перевищило кількість днів року, що унеможливило призначення окремого дня пам’яті для кожного святого. Разом із тим, бажаючи вшанувати кожного святого, Церква призначила для цього один спільний день. Перше зафіксоване свідчення цього бачимо в Антіохії, де святі вшановувалися наступної неділі після П’ятидесятниці. Також згадки про таке вшанування бачимо у св. Єфрема Сирина та в 74-й проповіді св. Іоана Золотоустого. Паралельно відбувалося становлення літургічного календаря. Кількість святих зросла після встановлення процесу канонізації. Загального поширення і популярності день Всіх Святих набув у дев’ятому столітті за часів царювання візантійського імператора Льва VI Мудрого (866-912). Його першою дружиною була Феофанія, віддана вірі та справам християнського милосердя цариця. Після її смерті імператор задумав побудувати храм на її честь, але отримав категоричну відмову від церквовної влади. Тоді він вирішив збудувати храм на честь Всіх Свіятих, щоби таким чином, вшановуючи всіх прославлених і не прославлених на землі святих, щорічно вшановувати в їх числі і царицю. (Пізніше, Феофанія була канонізована як свята блаженна цариця. День пам’яті 16 грудня за юліанським календарем). Разом із спорудженням храму імператор доложив зусиль, щоби свято Всіх Святих вшановувалося по цілій імперії. Деякі історики впевнені, що саме з цього часу день Всіх Святих Мучеників розширили до загального вшанування Всіх Святих, незалежно прийняла людина мученицьку смерть чи ні.
День Всіх святих є особливою урочистістю нашого храму, тому що бічний престіл присвячений саме цій священній події. За традицією у Всіхсвятському приділі кліром храму була відслужена Божественна Літургія, по завершенні якої було відправлено молебень. Наостанок священики, причет вклонилися чисельним мощам святих угодників Божих, що міститься у релікварії нашого храму.