19 серпня 2018 року в храмі на честь ікони Божої Матері “Живоносне Джерело” були звершені святкові Богослужіння з нагоди Преображення Господнього.
Це свято вшановувалося християнами вже в IV столітті. Про це свідчать повчання прп. Єфрема Сирина та свт. Іоана Золотоустого. Існування свята в IV столітті вказує на те, що початок його належить до попередніх трьох століть християнства.
З VII століття дійшло до нас слово на Преображення Господнє прп. Андрія Критського (635-680 рр.). В цьому слові термін «Преображення» розглядається не тільки в догматичному сенсі, але й у сенсі урочистого свята Церкви.
У VIII столітті прп. Іоан Дамаскін і прп. Косма Маюмський склали низку стихир і канони, якими Православна Церква прославляє подію свята і нині. Преображення – явлення Сина, під час якого Отець свідчить голосом з світлої хмари Святого Духа – є одкровенням всіх іпостасей Святої Трійці.
Ця євангельська подія показує, що в Ісусі Христі з’єднані два єства, тобто природи: божественне і людське. Під час Преображення божественна природа Христа не змінювалася, але з’явилася в Його людській природі. За словами святителя Іоана Золотоустого, воно відбулося, «щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє пришестя Христа на хмарах у славі з ангелами».
Символічним є й явлення пророків Мойсея та Іллі. За висловом того ж святого Іоана Золотоустого «один померлий (ред. – Мойсей) і інший, котрий ще не пізнав смерті, (ред. – Ілля, який вознісся живим на колісниці на небо)», постали для того, щоб показати, що «Христос має владу над життям і смертю, володарює над небом і землею». За народною традицією східних слов’ян Преображення називається “Другим Спасом” або “Яблучним Спасом”. Народну назву свято отримало через те, що, відповідно до Типікону, у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає – яблука, після чого дозволяється їх вживати в їжу. Це пов’язано з тим, що в Греції (раніше – Візантії) виноград достигав саме цієї пори. А перші плоди віруюча людина завжди приносила у храм як свою жертву Богу і для освячення всього врожаю.
Після Божественної Літургії духовенством храму було здійснено освячення принесених вірянами плодів.
