Святий мученик архідиякон Лаврентій

23 серпня – день пам’яті мучеників архідиякона Лаврентія, Сикста, папи, Фелікисима і Агапита, дияконів, Романа, Римських (258).

Ці римські мученики постраждали 258 року за імператора Валеріана (253-259). Святий Папа Сикст, родом з Афін, здобув якісну освіту, проповідував в Іспанії і був поставлений єпископом у Римі після мученицької смерті святого Папи Стефана (253-257, пам’ять 2 серпня). Це був час, коли Папа, який посідав Римський престіл, обирався на внеминучу смерть. Незабаром святий Сикст був також схоплений і посаджений до в’язниці разом з двома своїми дияконами Фелікисимом і Агапітом. Коли святий архідиякон Лаврентій зустрів Папу Сикста, якого вели у темницю, то зі слізьми вигукнув: “Куди ти, отче, йдеш? Навіщо залишаєш свого архідиякона, з яким завжди приносив Безкровну Жертву? Візьми свого сина з собою, щоб і я був спільником тобі в пролитті крові за Христа!” Святий Сикст відповів йому: “Не залишаю тебе, сину мій. Я – старець і йду на легку смерть, а на тебе чекають тяжчі страждання. Знай, що через три дні після нашої смерті і ти підеш за мною. А зараз піди, продай церковні скарби і роздай християнам, які мають потребу”. Святий Лаврентій сумлінно виконав заповіт святителя.

Почувши, що святого Папу Сикста повели з дияконами на суд, святий Лаврентій пішов туди ж, щоб бачити їхній подвиг, і сказав святителеві: “Отче, я вже виконав твоє доручення, роздав вручений тобою скарб, не залиш мене!” Почувши про якийсь скарб, воїни взяли його під варту, а мучеників усікли мечем († 19 серпня 258 р.). Імператор відправив святого Лаврентія у в’язницю і доручив наглядати за ним тамтешньому начальнику Іполиту. В темниці святий Лаврентій молитвою зціляв хворих, які приходили до нього, багатьох хрестив. Вражений цим, Іполит сам увірував і прийняв Хрещення від святого Лаврентія разом з усім своїм домом. Незабаром архідиякон Лаврентій був знову приведений до імператора з наказом показати заховані скарби. Святий Лаврентій відповів: “Дай мені термін – три дні, і я покажу тобі ці скарби”. За цей час святий зібрав безліч жебраків і хворих, які харчувалися лише за милостиню Церкви, і, привівши їх, оголосив: “Ось той посуд, в яких вкладені скарби. І всі, хто вкладає свої скарби в ці сосуди, з надлишком отримують їх в Царстві Небесному”.

Після цього святого Лаврентія віддали на жорстокі муки, примушуючи його поклонитися ідолам. Мученика били “скорпіонами” (тонкий залізний ланцюг з гострими голками), обпалювали рани вогнем, били олов’яними прутами. Під час страждань мученика воїн Роман раптово вигукнув: “Святий Лаврентій, я бачу світлого юнака, який стоїть біля тебе і обтирає твої рани! Заклинаю тебе Господом Христом, не покидай мене!” Після цього святого Лаврентія зняли з диби і відвели у в’язницю до Іполита. Роман приніс туди водоніс з водою і благав мученика охрестити його. Відразу ж після Хрещення воїни відсікли йому голову († 22 серпня). Коли мученика Лаврентія повели на останнє випробування, святий Іполит хотів оголосити себе християнином і померти разом з ним, але Лаврентій сказав: “Приховай нині своє сповідання в серці. Незабаром я покличу тебе, і ти почуєш і прийдеш до мене. А за мною не плач, краще радій, я йду отримати славний мученицький вінець”. Його поклали на залізні грати, під які підклали гаряче вугілля, а слуги рогатиною притискували до неї тіло мученика. Святий Лаврентій, поглянувши на правителів, сказав: “Ось, ви спекли один бік мого тіла, перегорніть на іншу і їжте моє тіло!” Вмираючи, він вимовив: “Дякую Тобі, Господи Ісусе Христе, що Ти сподобив мене увійти у врата Твої”, – і з цими словами спочив.

Святий Іполит вночі взяв тіло мученика, оповив пеленами з пахощами і дав знати пресвітерові Юстину. Над мощами мученика в будинку вдови Киріакії здійснили всенічну відраву і Божественну Літургію. Всі присутні християни причастилися Святих Таїн і з пошаною поховали в печері тіло святого мученика архідиякона Лаврентія 23 серпня 258 року. Святий Іполит та інші християни постраждали через три дні після смерті святого Лаврентія (26 серпня), як він передбачив їм перед смертю.

Частка мощей святого архідиякона Лаврентія зберігається у нашому храмі: у релікварії Всіхсвятського приділу.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.