Cвята великомучениця Ірина

18 травня – пам’ять святої великомучениці Ірини.
Свята великомучениця Ірина постраждала за Христа у кінці I або на початку II століття. Вона була дочкою правителя фракійського міста Мiгдонії язичника Лікінія і його дружини, яка також носила ім’я Лікінія. До святого Хрещення вона носила ім’я Пенелопа. 3 раннього дитинства Пенелопа вирізнялася винятковою красою. Коли ій виповнилося шість років, батько побудував для неї за містом розкішний палац, в якому Пенелопа жила разом з тринадцятьма дівчатами і вихователькою Каpiєю. За розпорядженням Лікінія до Пенелопи щодня приходив старець Апеліан, який навчав її piзних наук. Апеліан був таємним християнином i, крім наук, навчив Пенелопу християнських чеснот. Коли Пенелопі виповнилося 12 років, батьки вирішили видати ї заміж. Тоді ж Пенелопі було таке знамення: три птиці одна за одною прилетіли в ії кімнату, і кожна залишила на столі свою ношу – голуб залишив оливкову гілку, орел – вінок з pізних квітів, крук – невелику змію. Нерозуміння Пенелопи вирішив ї прозорливий учитель Апеліан, який роз’яснив значення цього знамення: голуб означав ї чесноти, заради яких вона одержить благодать Божу у святому Хрещенні, – оливкову гілку; орел знаменує висоту духу і перемогу над невидимими ворогами, за що Господь увінчає її вінком слави у Своему Царстві; крук разом із змією провіщав їй скорботи i гоніння за Христа, Який хоче обручити її разом з Собою.
Коли батько запропонував Пенелопі вибрати собі нареченого, вона просила сім днів на роздуми. За цей час вона прийняла святе Хрещення з ім’ям Ірина від апостола Тимофія, ученика святого апостола Павла. Потім свята Ірина відкрито визнала себе християнкою. Розгніваний Лікіній наказав кинути її під копита диких коней, проте вони не заподіяли їй шкоди. Навпаки, один кінь затоптав Лікінія, але по молитві святої Iрини він воскрес. Завдяки настільки явному чуду Лікіній і вcі його вельможі
увiрували в Христа і прийняли святе Хрещення. Лікіній залишив управління містом i разом з дружиною пішов до палацу своеї дочки, щоб в усамітненні служити Iстинному Богові. Свята Ірина залишилася в Miгдонії і оселилася в домі Апеліана, де проводила дні в молитві, читанні Священного Писання і суворому пості. Tільки ввечері свята Iрина споживала трохи хліба і випивала чашку води. Спала подвижниця дуже мало, причому не на ліжку, а на сирій землі. За три роки перебування в Мігдоніі свята Iрина зазнала багато мук від правителів, які змінювали один одного, кожен з яких прагнув витонченими тортурами змусити ї поклонитися язичницьким ідолам. Седекія кидав її на 10 днів у рів з отруйними зміями, наказав перепиляти її тіло залізної пилою, прив’язував до млинового колеса. Але Господь оберігав Свою обраницю: Ангел Божий подавав їй поживу в рові, а змії не кусали; залізні пили притуплялися, вода не текла під млинове колесо. Бачачи такі чудеса, тисяч людей відрікалися від язичницьких кумирів і приймали святе Хрещення. Обурені жорстокістю Седекії жителі міста побили його камінням. Його син – Савах зібрав величезне військо і обложив Mігдонію, бажаючи помститися жителям міста за смерт батька. Але по молитві святої Грини Савах і всі його воїни осліпли. Розкаявшись, Савах обіцяв простити жителів міста i просив святy Iрину зцілити його. Однак, зцілившись, Савах порушив свое слово і віддав святу Ірину на муки: мучениці вбили у ноги цвяхи і з важким мішком піску на плечах повели за місто. Ангели супроводжували святу і зміцнювали її, мучитель же був вражений раптовою смертю. Під час перебування у Mігдонії свята Iрина безперестанно проповідувала Iм’я Христове і творила багато чудес. Вона зцілювала хворих, очищала прокажених і проганяла бісів. Одного разу свята мучениця воскресила померлого юнака, якого гірко оплакували батьки.
Після Miгдонії свята Грина проповідувала християнську віру в інших містах Фракї – Калліполі, Константині, Месемврії. I в цих містах правителі жорстоко мучили святу: палили її на розпеченій решітці, кидали в черево розпечених мідних волів. У місті Месемврії князь Савоpій відсік святій мучениці голову і поховав поза містом. Але Господь воскресив святу мученицю. Їй з’явився Ангел і звелів йти у Месемврію. Побачивши її живою, Савоpій і всі жителі міста увірували в Христа.
Померла свята мучениця Iрина мирно у містi Ефесі, куди була перенесена на хмарі зі свого рідного міста Мігдонії. А в Ефесі свята Ірина також творила багато чудес і цим навертала язичників у християнство. Передбачивши свою смерть, вона разом з її
старцем Апеліаном, який перебував тоді в Ефесі, і шістьма благочестивими мужами піша за місто, знайшла на горі печеру і, увійшовши до неї, звеліла супутникам закрити хід до печери важким каменем. Тут 5 травня свята мучениця преставилася
до Господа. На четвертий день християни прийшли до печери і відвалили камінь, але тіла святої Ірини там не було. (За іншими джерелами великомучениця Ірина
проповідувала Євангеліє Христове в слов’янських землях і була спалена в Солуні.
Частка мощей святої великомучениці Ірини знаходиться у нашому храмі: у релікварії Всіхсвятського приділу.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.