Святий великомученик Іоан Сочавський

Святий великомученик Іоанн Новий, Сочавський, жив у XIV столітті в місті Трапезунді (нині – Трабзон, Туреччина), займався торгівлею, був побожний, твердий у Православ’ї і милосердний до бідних.
Одного разу у торгівельних справах йому довелося пливти на кораблі. Капітан корабля Рейтц був неправославним. Вступивши в суперечку про віру зі святим Іоанном, він був посоромлений, затаївши злобу на святого. Під час зупинки корабля в Білграді-Босфорському (Монкастро -”Замок на горі”, нині Білгород-Дністровський, Україна) капітан з’явився до градоначальника, вогнепоклонника по вірі, і повідомив, що на його кораблі є вчений муж, який бажає теж стати вогнепоклонником. Фортеця тоді належала татарам-ногайцям.
Градоначальник з пошаною запросив святого Іоанна приєднатися до вогнепоклонників (тенгріанців), проклявши віру в Христа.
Святий таємно молився, закликаючи на допомогу Того, Хто сказав: “Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, і не обдумуйте, а що дасться вам у той час, те й говоріть: бо не ви будете говорити, а Дух Святий “(Мк. 13,11). І Господь дав йому мужність та розуміння як відхилити всі домагання нечестивців і твердо сповідати себе християнином.
Після цього святий був так жорстоко побитий палицями, що все тіло його було розшматоване, і тіло під ударами розліталася шматками. Святий мученик молився, дякуючи Богові, що удостоїв його пролити за Нього кров і омити свої гріхи. Потім святого закували в ланцюги і поволокли до темниці. Вранці градоначальник звелів знову привести святого. Мученик постав перед ним зі світлим і веселим обличчям. Від повторної пропозиції відректися від Христа безстрашний мученик відмовився з колишньою твердістю, викриваючи правителя як знаряддя сатани. Тоді його знову побили палицями так, що все нутро його оголилися. Присутній народ не виніс цього страшного видовища і став обурено кричати, викриваючи правителя, через нелюдяні катування беззахисного чоловіка. Правитель, припинивши побиття, звелів прив’язати великомученика за ноги до хвоста дикого коня і тягнути по вулицях міста. Жителі єврейських кварталів особливо знущалися над мучеником, кидали в нього камінням, нарешті, хтось схопив меч, наздогнав святого, якого волочив кінь і відрубав йому голову.
Тіло великомученика з відрубаною головою лежало до вечора, ніхто з християн не насмілювався узяти його. Вночі над ним було видно сяючий стовп і безліч палаючих смолоскипів; три світлоносних чоловіки здійснювали над тілом святого спів псалмів і кадіння. Один з євреїв, думаючи, що це християни прийшли взяти останки мученика, схопив лук і хотів пустити в них стрілу, але, пов’язаний невидимою силою Божою, став нерухомим. З настанням ранку видіння зникло, а стрілок продовжував стояти нерухомо. Розповівши присутнім жителям міста про нічне видіння і виявлене над ним покарання Боже, він звільнився від невидимих кайданів. Дізнавшись про те, що трапилося, градоначальник дозволив поховати останки великомученика. Тіло було поховано при місцевій церкві. Це відбулося між 1330 і 1340 роками.
Капітан, що видав святого Івана на муки, розкаявся і вирішив таємно відвезти мощі на свою батьківщину, але великомученик, з’явившись уві сні пресвітеру храму, перешкодив цьому. Через 70 років після смерті, 24 червня 1402 року, з наказу Олександра Доброго, мощі святого були перенесені в столицю Молдовсько-Волоського князівства Сучаву (сучасне м. Сучава, Румунія) і до сьогодні зберігаються там у Церкві Святого Георгія що у монастирі Святого Йоана Сучавського (Румунської Православної Церкви). У 1685 році мощі святого були взяті польським королем Яном Собеським і перенесені до м. Стрий (Львівська область). Згодом вони були перевезені до монастиря у м. Жовква, теж у Галичині. Але Австрійський імператор Йосиф ІІ повернув їх до Сучави у 1783 році. Нове переселення мощей сталося произошло за Першої світової війни, когда для захисту їх відвезли у Відень і розмістили у місцевій румунській православній каплиці. Повернення Буковини і Бессарабії до Румунської держави і Церкви в 1918 році відновило святого Іоанна як «покровителя всієї страны Молдови». Святий Іоанн Новий — один з найшанованіших святих у північно-східній Румунії, Молдові та Буковині, з мощами якого пов’язано багато див. Вважається що він має особливу благодать від Бога допомагати тим, що займаються торгівлею. Частка мощей святого Іоанна зберігається у нашому храмі: у релікварії Всіхсвятського приділу.

Світлина від Храм на честь ікони Б.М. "Живоносне Джерело".
Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.