Різдвяний піст

28 листопада розпочнеться Різдвяний піст, який триватиме до 6 січня – Різдва Христового.
Встановлення Різдвяного посту, так само як й інших багатоденних постів, має коріння з давніх часів християнства. Перші згадки про нього можна знайти у творах святого Амвросія Медіодаланського, Філастрія, блаженного Августина, датованих четвертим століттям. У п’ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку він тривав лише сім днів (у деяких християн – більше), але 1166 року Константинопольський патріарх Лука Хрисоверг встановив дотримуватися Різдвяного посту протягом сорока днів. На те була причина: свято Різдва Христового за своїм значенням у справі нашого спасіння не поступається святу Воскресіння Христового, тому шлях підготовки до нього має нести певне символічне значення. Антіохійський патріарх Феодор Вальсамон (1185—1204 рр.), пояснюючи це рішення Собору, каже, що цей піст у цілості зобов’язує монахів, а миряни можуть скорочувати його до сімох днів. За свідченням візантійського письменника Георгія Кодина († к. 1450 р.) на імператорському дворі в Царгороді Різдвяний піст тривав сорок днів.
Саме сорок днів у Святому Письмі завжди передують великим подіям: пости пророків Мойсея та Іллі або сорокаденне утримання від їжі Самого Спасителя Ісуса Христа перед виходом на проповідь. Тобто самий піст підкреслює важливість події, а сорок днів наголошують на особливому приготуванні до неї.
Так, з XII століття Різдвяний піст у Православній Церкві став «малою» чотиридесятницею, яка поступається лише чотиридесятниці «великій» — посту перед Пасхою. Інша його назва – Филипів піст, або по-народному – Пилипівки. Пов’язано це з тим, що 27 листопада, за день до його початку, святкується пам’ять одного з дванадцяти апостолів Христа – апостола Филипа.
За своїми правилами Різдвяний піст дуже схожий на Петрів піст. Згідно з церковним статутом, в усі дні посту з раціону виключаються м’ясні, молочні продукти та яйця. Дозволено споживати по понеділках, середах та п’ятницях рослинну їжу без олії, а у вівторки та четверги – рослинну їжу з олією. По суботах, неділях та на великі свята до 2 січня дозволяється вживати рибу. Після 2 січня піст посилюється та рибні продукти не вживаються.
Але слід пам’ятати, що не кожен може дотримуватися посту, який нам пропонує Типікон (Богослужбовий статут Церкви). Він полегшується для вагітних жінок та людей, які мають проблеми зі здоров’ям. Такі люди мають зважати на стан свого здоров’я і стосовно посту радитися з духівником та лікарями.
Головне завдання будь-якого посту – спонукати людину до покаяння, милосердя та самодисципліни через обмеження у їжі та розвагах. Мова не йде про заморювання самих себе голодом до виснаження — такі крайнощі Церквою засуджуються.
Сенс посту в тому, щоб дисциплінувати організм, опанувати себе та перейти від розслабленого стану до іншого, так би мовити, духовного режиму. Сприяє цьому молитва, покаяння, справи милосердя та любові. Наприклад, допомога хворим, самотнім, нужденним людям та сиротам, які у період наближення різдвяних свят особливо гостро відчувають потребу не тільки у матеріальних благах, а й у словах любові та підтримки.
Кожен має визначитися, на які жертви заради ближнього він може піти: чи допомогти медикаментами або коштами на лікування хворим людям, чи взяти участь в акціях зі збору теплих речей для безхатченків, іграшок та солодких подарунків для сиріт, чи виступити організатором або волонтером у таких заходах та інше.
Не зважаючи на те, що часто для допомоги іншим потрібні фінансові, матеріальні та фізичні ресурси, займатися благодійництвом може кожна людина. Навіть немічна людина може допомогти тому, хто знаходиться в біді, якщо вона помолиться чи просто поспівчуває ближньому.
Як бути із світськими святами, які припадають на час Різдвяного посту? Кожен сам вирішує для себе, можна чи ні приймати запрошення ближніх приєднатися до святкового столу зі скоромною трапезою з нагоди нового року або інших свят. Головне — щоб від відмови ніхто не був ображений. Якщо ви можете тримати піст, не засуджуючи своїх «нецерковних» ближніх та умієте тактовно відмовити тим, хто запрошує вас за скоромний стіл — робіть так. Якщо ні — тоді варто звернути увагу на стан своєї душі та згадати слова: «У піст головне не їсти один одного».
Найважливіше — потрібно відмовитися від надмірних веселощів та вживання вина (окрім тих днів, коли воно дозволяється статутом) та накласти для себе сувору заборону на всілякі язичницькі розваги на кшталт зустрічі «року Півня», «Щура» і т.д.. Варто в час посту і після нього залишатися справжнім християнином, адже, не так важливо, що ти з’їв, набагато важливіше твоє ставлення до свого ближнього та любов до життя.
Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.