Богоявлення (грец. Θεοφάνια), або Явлення (грец. Επιφάνια — Епіфанія) — подія під час хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, у якій Христос виявляє себе людям як Месію і Спасителя. Святкується подія ця щороку, православними та греко-католиками — 19 січня, римо-католиками — 6 січня. У християн східного обряду вона збігається зі святом Хрещення Господнього (18 січня), однак ці свята слід розрізняти, хоча дві події двох свят відбувалися на одному місці з тими ж самими особами.
Свідчить при Хрещенні, як каже Євангеліє, сам Бог-Отець голосом із неба: «Ти є Син мій улюблений, у Тобі — моє уподобання» (Мр. 1. 11). Про це свідчить Святий Дух, що у вигляді голуба сходить на Нього. Про це свідчить також Іоан Хреститель, вказуючи на Нього:
”Ось Агнець Божий, Який світу гріх забирає. Це Той, що про нього повідав я: За мною йтиме Чоловік, що був переді мною, був, бо Він – раніше за мене. І не знав я Його. Та я на те прийшов, водою хрестивши, щоб Ізраїлеві об’явлений був Він. (Ін. 1:29-31)
Богоявлення – одне з найдавніших християнських свят (поряд із Великоднем і П’ятидесятницею), присвячене народженню Ісуса Христа і подіям, що супроводжували його. Перші повідомлення про святкування Богоявлення сягають ІІ століття і згадуються у Климента Олександрійського і єретиків-гностиків. Уродовж історії сенс свята зазнав у різних християнських традиціях великі зміни (зокрема, з нього виділилося Різдво Христове), в результаті чого в наш час різні Церкви відзначають свято по-різному. У Католицькій Церкві Богоявлення має найвищий статус торжества. Перші згадки про свято сягають II і III століття і пов’язані з регіоном Єгипту. На початку IV століття святкування Богоявлення набуло масового характеру на Сході, а трохи пізніше і на Заході. Спочатку свято було присвячене спогаду трьох євангельських подій: Різдва Христового, поклоніння волхвів, а також Хрещення Ісуса в Йордані на початку Його служіння. Датою святкування майже повсюдно було 6 (19) січня.
Ці дата і зміст свята досі зберігаються у Вірменській Апостольській Церкві. Представники її не брали участь у Халкідонському Соборі 451 року, де було прийнято роздільне святкування Різдва і Хрещення. У Грецькій православній церкві Богоявлення, або Феофанія, святкується одночасно із Хрещенням Господнім 6 січня. У Коптської Православної Церкви святкування єдиного свята Богоявлення перенесено на 7 січня.
У IV–V століттях у Церкві з’явилася традиція окремого святкування Різдва Христового 25 грудня, а Богоявлення – 6 січня почали святкувати як спогад приходу трьох волхвів і Хрещення Господнього. Тим не менш Іоан Касіан Римлянин описував, що в християнському Єгипті 6 січня у святі Богоявлення продовжували святкувати Різдво і Хрещення Христові.
У Середні віки в православ’ї свято іменувалося також Феофанія (грецький еквівалент слова «Богоявлення» або Епіфанія – “Явлення”), а в католицизмі — Manifestatio (Явлення).
Подальша еволюція сенсу свята йшла в православ’ї та католицизмі різними шляхами. У православ’ї свято Богоявлення все більш пов’язувалося за змістом з Хрещенням, втрачаючи зв’язок із різдвяними подіями. В наш час у православ’ї Богоявлення і Хрещення — різні назви одного свята. У зв’язку з цим у православ’ї з’явилося й нове тлумачення слова «Богоявлення» (яке було відсутнє в давнину), як явлення Бога під час Хрещення в повноті Трійці (Бог-Син хрестився, Бог-Отець говорив з небес, Бог-Святий Дух сходив у вигляді голуба).
З нагоди свята у нашому храмі була відправлена Божественна літургія святителя Іоана Золотоустого, по завершенні якої відбувся чин Великого освячення води. Упродовж усього дня духовенством храму освячувалася вода для багатьох християн, що приходили до святині.
