6 січня звершується молитовний спомин преподобномучениці Євгенії. Вона народилася у Римі, жила в Олександрії, куди її батько, Филип, був посланий імператором Коммодом (180 – 192) як намісник Єгипту. Євгенія здобула чудову освіту й вирізнялася доброю вдачею та красою. Багато знатних юнаків просили її руки, але одружуватися вона не хотіла. Познайомившись із Посланнями апостола Павла, вона всією душею захопилася християнством і таємно від батьків, у супроводі своїх двох рабів, Прота і Якинфа, переодянувшись у чоловічий одяг, пішла у чоловічий монастир. Там вона зі своїми рабами й супутниками прийняла святе Хрещення від єпископа Елія, якому було відкрито про неї в видінні, і він благословив їй чинити подвиг в монастирі в образі ченця Євгенія.
Своїми подвигами свята Євгенія здобула дар зцілення. Одного разу до неї за допомогою звернулася багата молода вдова Меланія. Побачивши юного ченця, ця жінка запалилася нечистою пристрастю, але будучи відкинута, вона вигадала наклеп про спробу насильства. Свята Євгенія постала в суді у правителя Єгипту, тобто у свого батька, і була змушена відкрити свою таємницю. Її рідні зраділи, знайшовши ту, котру довго оплакували як померлу. Через якийсь час всі вони прийняли святе Хрещення. Але Филип, після доносу язичників, був зміщений з посади правителя. Олександрійські християни обрали його своїм єпископом. Новий правитель, побоюючись народного гніву, не став відкрито страчувати Филипа, а підіслав убивць. Під час усамітнення для молитви єпископові було завдано рани, від яких він через три дні помер мученицькою смертю.
Овдовівши, Клавдія з дочкою і слугами виїхала до свого маєтка в околицях Риму. Там Євгенія продовжувала чернече життя. Вона привела до Христа багатьох дів, а Клавдія влаштувала будинок для прийому подорожніх і служила вдовам. Після кількох спокійних років імператор Галієн (260 – 268) знову почав гоніння на християн, і багато хто з них знайшли притулок у святих Клавдії та Євгенії. Того часу осиротіла молода римлянка із царського роду, Василла, почувши про християн і про святу Євгенію, захотіла зустрітися з преподобною і написала їй листа. У відповідь свята Євгенія прислала своїх друзів і сподвижників, Прота і Якинфа, які просвітили Василлу, і вона прийняла святе Хрещення.
Служниця Василли розповіла її нареченому Помпеєві, що його наречена стала християнкою, і Помпей поскаржився імператорові на християн, що проповідують безшлюбність. Притягнута до відповіді, Василла відмовилася вступати з Помпеєм у шлюб, і за це її закололи мечем. Святих Прота і Якинфа потягли до ідольського храму для принесення жертви, але тільки-но вони ввійшли туди, ідол впав і розбився. Святі мученики Прот і Якинф були обезголовлені.
Святу Євгенію також насильно привели в храм Діани, але не встигла вона ще увійти в нього, як все капище разом із ідолом зруйнувалося. Святу мученицю кинули у ріку Тибр з каменем на шиї, але камінь відвалився, і вона лишилася неушкодженою. Неушкодженою лишилася вона й у вогні, коли її намагалися спалити. Тоді преподобну кинули до рову, де вона перебувала 10 днів. У цей час їй з’явився Самий Спаситель і сповістив, що вона ввійде до Царств Небесного у день Різдва Христового. Коли 262 року настало це світле свято, кат умертвив святу мученицю мечем. Незабаром прийняла мученицький вінець і свята Клавдія. Преподобномучениця Євгенія попередила її про день смерті.
Частка мощей преподобномучениці Євгенії знаходиться у Всіхсвятському приділі нашого храму.
