Топонім “Братська Борщагівка” тісно пов’язаний із Києво-Братським Богоявленським училищним монастирем, заснованим на київському Подолі ще нарикінці XVI століття. Однією з найбільших святинь обителі був чудотворний образ Божої Матері Братсько-Київської (Києво-Братської). Первісно ця ікона знаходилася в Борисоглібській церкві Вишгорода, де вона чудесно явилася в 1654 році. У 1662 році, під час чергової російсько-польської війни на українських землях, місту було завдано великої шкоди від кримських татар, які воювали на боці поляків. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був пограбований і зганьблений. Однак Промисел Божий зберіг чудотворну ікону, яку своєчасно винесли з храму і пустили по Дніпру, а мощі святих приховали. Річка винесла ікону до берега Подолу в Києві, де вона була з радістю прийнята православними і з належними почестями перенесена в Братський монастир. Там вона і залишалася протягом тривалого часу. Переказ додає до цієї розповіді наступну подробицю. Один татарин помітив ікону в річці і вирішив скористатися нею для переправи, але ледь він торкнувся її, як ікона сама попливла, притому дуже швидко, і зупинилася в Києві, навпроти Братського монастиря. Татарин, боючись потонути, відчайдушно волав, тому на його крики вийшла братія з монастиря і направила до нього човен. Згодом врятований татарин охрестився і прийняв постриг у Києво-Братському монастирі. У списку церковного майна обителі, зробленої в 1807 році, наводиться її опис. Існувала “Пісня про чудотворну Києво-Братську ікону Богоматері”, яка була складена незабаром після 1692 року. Оригінал ікони не зберігся. Точна копія образу знаходиться в київському монастирі Покрови Божої Матері (Микільський собор).
Дні пам’яті ікони: перехідне святкування в суботу Похвали Пресвятої Богородиці у Великий піст; 10 (23) травня; 2 (15) червня; 6 (19 )вересня.
