Святий Ігнатій Богоносець

2 січня Православна Церква вшановує пам’ять святого священномученика Ігнатія Богоносця. Він був родом із Сирії, навчався у святого апостола і євангеліста Іоана Богослова разом зі святим Полікарпом (пам’ять 8 березня), єпископом Смирнським. Святий Ігнатій був другим єпископом Антіохійським, наступником єпископа Євода, святого апостола від 70-ти. Його ім’я, латинською «ignis», перекладається як «вогонь» і свідчить про палаюче в ньому бажання Христа, та такої сили, що він отримав собі ім’я Богоносець. Передання повідомляє, що коли святий Ігнатій був дитиною, Спаситель обійняв його і сказав: “Якщо не навернетесь і не будете як діти, то не ввійдете в Царство Небесне” (Мт. 18, 3). Богоносцем же він найменований тому, що мав ім’я Спасителя в своєму серці і невпинно до Нього молився. Святий Ігнатій сумлінно і не шкодуючи сил трудився на ниві Христовій. Йому належить встановлення в церковній службі антифонного співу (на два лики або хори). Під час гонінь він зміцнював душі своєї пастви і сам палав бажанням постраждати за Христа. Багато десятиліть життя і діяльності святителя Ігнатія залишилися б вочевидь невідомими, якби його життєвий шлях закінчився на єпископському троні. Тоді він був би відомий лише завдяки єпископським свідченнями церковного історика Євсевія Кесарійського.
Під час гонінь імператора Доміціана (81-96 рр. після Р.Х.) святий Ігнатій закликав багатьох сповідників зневажати тортури і муки, які тривають лише мить, для блага отримання життя вічного. Коли гоніння припинилися, святий Ігнатій заснував положення про організацію Церкви і, таким чином, показав, що благодать, дана апостолам в день П’ятидесятниці, залишається і поширюється на єпископське служіння, в той час як апостоли вже відійшли в кращий світ. У 106 році імператор Траян (98 – 117), з нагоди перемоги над скіфами, наказав повсюдно приносити жертви язичницьким богам, а християн, котрі відмовляються поклонитися ідолам, вбивати. Під час походу проти вірмен і парфян у 107 році імператор проходив через Антіохію. Тут йому доповіли, що єпископ Ігнатій відверто сповідує Христа, учить зневажати багатство, вести добродійне життя, зберігати дівство. У цей час святитель Ігнатій добровільно прибув до імператора, аби відвернути гоніння на антіохійських християн. Наполегливі прохання імператора Траяна принести жертву язичницьким ідолам були рішуче знехтувані святим Ігнатієм. Тоді імператор вирішив віддати його на поживу звірам у Римі. Святитель Ігнатій з радістю прийняв винесений йому вирок. Його готовність до мученицького подвигу засвідчена очевидцями, що супроводжували святого Ігнатія з Антіохії до Риму. На шляху до Риму корабель, що відплив із Селевкії, зупинився в Смирні, де святий Ігнатій зустрівся зі своїм другом – єпископом Полікарпом Смирнським. З інших міст і сіл до святого Ігнатія стікалися священнослужителі та віруючі. Святитель Ігнатій закликав всіх не боятися смерті і не сумувати через нього. У своєму посланні до римських християн від 24 серпня 107 року він просив їх сприяти йому молитвами, благати Бога укріпити його в майбутньому мученицькому подвигу за Христа: “Його шукаю, за нас померлого, Його бажаю, за нас воскреслого … Моя любов розіп’ялась, і немає в мені вогню, люблячого матеріальне, але вода жива і говорить у мені, зсередини волає до мене: “Іди до Отця”. Зі Смирни святий Ігнатій прибув до Троади. Тут його застала радісна звістка про припинення гонінь на християн в Антіохії. З Троади святий Ігнатій відплив до Неаполя (до Македонії) і потім у Филипи. Дорогою до Риму святий Ігнатій відвідував храми, виголошував повчання і настанови. Тоді ж він написав ще шість послань: до ефесян, магнезійців, траллійців, філадельфійців, до єпископа Смирнського Полікарпа. Всі ці послання збереглися і дійшли до наших днів. Римські християни зустріли святого Ігнатія з великою радістю і глибокою скорботою. Деякі з них сподівалися умовити народ відмовитися від кривавого видовища, але святитель Ігнатій благав не робити цього. Схиливши коліна, він молився разом з усіма віруючими про Церкву, про любов між братами, і про припинення гонінь на християн. У день язичницького свята 20 грудня святого Ігнатія вивели на арену цирку, і він звернувся до народу: “Римські мужі, ви знаєте, що я засуджений на смерть не заради злодіяння, але заради Єдиного мого Бога, любов’ю до Якого я охоплений і до Якого прагну. Я – Його пшениця і буду змелений зубами звірів, щоб бути Йому чистим хлібом “. Відразу ж після цього були випущені леви. Передання оповідає, що, йдучи на страту, святий Ігнатій невпинно повторював Ім’я Ісуса Христа. Коли його запитали, чому він це робить, святий Ігнатій відповів, що носить це Ім’я в своєму серці, ” Хто зображений у моєму серці, Того я вустами сповідую”. Коли святий був роздертий, виявилося, що серце його неушкоджене. Розрізавши серце, язичники побачили на внутрішніх сторонах його золотий напис: “Ісус Христос”. У ніч після страти святитель Ігнатій з’явився багатьом віруючим уві сні, щоб їх утішити, а деякі бачили його, як він молиться. Почувши про велику мужність святителя, Траян пошкодував за ним і припинив гоніння на християн. Мощі святого Ігнатія перенесені в Антіохію, а згодом зі славою повернені і покладені 1 лютого в церкві в ім’я священномученика Климента, папи Римського (91 – 100). З Ігнатієм Богоносьцем Церква встала на шлях богословського самоствердження. Богослов’я святого Ігнатія є істинним, воно стало мораллю, духом і традицією Церкви, тому що було вираженням пастирської і апостольської спадкоємності і традицій. Власне, три теми глибоко пов’язані між собою у богослів’ї св. Ігнатія Антіохійського: це його вчення про Церкву (еклезіологія), вчення про Євхаристію і про ієрархію.
Святий Ігнатій Богоносець закликає віруючих до єднання навколо єпископа місцевої церкви, щоб нічого в ній не відбувалося без його відома і згоди, так як єпископ є «серцем» Євхаристії, в ім’я якого це Таїнство і відбувається. Він наголошує, що там, де знаходиться єпископ, перебуває і тіло Церкви.
Присутність єпископа і згадка його імені під час Таїнства Євхаристії є необхідною умовою для підтвердження автентичності її таїнства. Під час першого святкування Таїнства Євхаристії на Таємної Вечері, покровителем нашого спасіння і літургії був Сам Ісус Христос, Який залишив нам своїх наступників, святих апостолів, а вони, в свою чергу, своїми наступниками зробили єпископів місцевих Церков, таким чином, єпископ є наступником Ісуса Христа.
Частка мощей святого Ігнатія знаходиться у релікварії Всіхсвятського приділу нашого храму.