Троїцька поминальна субота

Перед святкуванням Святої Тройці у православних звершується “Батьківська” поминальна субота – Троїцька, яка починається з вечора п’ятниці спеціальною поминальною службою, – парастасом (на практиці найчастіше відправляється суботнього ранку після літургії). Парастас перекладається з грецької як “клопотання”. Цього дня уся Українська Православна Церква молиться перед Господом за своїх від віку спочилих православних чад.
Свято Пресвятої Тройці – це спомин про заснування Церкви Христової, і починається батьківською Троїцькою поминальною суботою, коли особливо поминаються всі спочилі. віруючі. Таким чином і вони долучаються до святкування заснування Церкви Христової. В день заснування Церкви, день Святої Трійці, Дух Божий все в світі освятив: і живих, і померлих. Тому отці Церкви від заснування Церкви поминали померлих, своїх батьків, братів і сестер. Панахиди служилися ще в катакомбній Церкві, коли перші християни були гнані владою Римської імперії. І слово “панахида” в буквальному перекладі з грецької означає “служіння вночі”, “всенічна” молитва за померлих. Коли Церква отримала свободу, то панахида вийшла з катакомб і перетворилася на традиційну службу за спочилих. З часом в Церкві з’явилися особливі поминальні суботи: М’ясопусна, 3 Великопісні, Димитріївська, тощо.
“Батьківською” ж субота називається тому, що батьки є найближчими за всіх до своїх дітей. А поминають традиційно спершу тих, хто ближче за плоттю. Звичайне поминання починається з померлих батьків, віруючі моляться за тих, хто народив їх, прародичів, тому поняття “Батьківська субота” пов’язане передусім із кровним родством. Близькі йдуть у світ інший з пристрастями, пороками, гріхами, тому православні в ці дні поминання особливо моляться і просять у Господа, щоб Він помилував їх. У храми приносять милостиню: хліб, єлей та різні продукти, пишуть поминальні записки з іменами спочилих. Православні вимолюють у Бога прощення гріхів померлих. Самі ж спочилі вже не можуть нічого для себе вимолити: вони можуть молитися за живих, але не за себе.
Бог є джерелом любові, Він завжди відповідає на прохання: “Господи! Згадай їх і пробач їм гріхи, вільні і невільні, даруй їм Царство Небесне”.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.