ХРИСТОС ВОСКРЕС!
У цих словах міститься сенс нашої віри, ними ми свідчимо про те, у що віримо. Вони є фундаментом, на якому будується життя християнина, Новозавітної Церкви і всього світу. Воскресіння Христове, Пасха Господня — це Свято свят і Торжество із торжеств. Свята Церква в духовній радості й торжестві вигукує: “Цей день, його ж створив Господь, зрадіймо і звеселімося в нім”.
У подвигах посту й молитви ми провели дні Святої Чотиридесятниці і в сьогоднішню пасхальну ніч станемо учасниками духовної трапези радості. Жони-мироносиці, які прийшли рано-вранці в перший день тижня помазати ароматами тіло Ісуса, знайшли печеру порожньою. Їх страх і здивування розвіяв Ангел, який сповістив їм: “Він воскрес; Його нема тут” (Мк. 16, 6).
Радісну звістку про Воскресіння Христове жони-мироносиці принесли апостолам, і з цієї миті вона стала головним предметом апостольської проповіді й місією Церкви Христової. Тому не випадково святий апостол Павло з такою силою нагадує християнам Коринфа: “А якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша” (1 Кор 15, 14).
Але Христос Воскрес — і торжествує життя, Христос Воскрес — і смерть переможена, Христос Воскрес — і нам дароване вічне життя. Тому серце кожного віруючого сповнене духовною радістю. І ця радість дає нам сили долати труднощі нашого земного буття, вона є джерелом надії на вічне життя із Христом.
Цієї неповторної пасхальної ночі в храми приходять віруючі, щоб разом об’єднатися навколо Воскреслого Господа. Усвідомлюючи своє єднання з Ним і один з одним, вони висловлюють свою радість вічно живим вітанням “Христос Воскрес!” — “Воістину Воскрес!” Пасха Христова — це дар Божественної любові, який ми повинні нести у світ і свідчити про істину Воскресіння. Це священна місія кожного християнина, всієї Церкви Христової.
Після Свого славного Воскресіння Христос Спаситель з’явився апостолам, і вони стали проповідниками істини Воскресіння Христового і довели вірність цій істині своєю мученицькою смертю. Наслідуючи їхній приклад, багато поколінь християн як стародавнього, так і нового часу вмирали за Христа з твердою вірою в майбутнє воскресіння для вічного життя з Ним. Своєю проповіддю і силою віри вони кинули виклик світові й перемогли його. Це надихає і кожного з нас нести свій життєвий хрест, не боятися труднощів і спокус, пам’ятаючи слова Христа Спасителя: “Я з вами по всі дні до кінця віку” (Мф. 28, 20).
Він з нами в радості та скорботі, у здоров’ї і хворобі, в успіхах і невдачах. Він наповнює Собою все, живе на землі та в душах віруючих людей. Він іде з нами життєвим шляхом, як колись ішов з двома учнями по дорозі в Еммаус. За кожною Божественною літургією Він пізнається нами у переломленні Хліба.
Завдання кожної людини, яка живе на землі, — пізнати Бога, пізнати Його святу волю, Його вчення й налаштувати своє життя так, щоб воно стало проповіддю істини Воскресіння Христового. Своїм життям людина повинна виправдовувати високе звання християнина. У наш секулярний час свідчення про Христа — подвиг. Але без цього подвигу неможливе торжество правди й істини в цьому світі. Ми є співпрацівниками Божими на Його ниві, і від нашої життєвої позиції залежить духовний клімат нашої душі, нашого суспільства й держави. Віра в Господа Ісуса Христа, в Його Воскресіння має пронизувати всі сторони життя та діяльності людини. Вона є дієвою силою, що оновлює людське єство і весь світ. Джерело цієї віри — Воскреслий Христос Спаситель, від Нього і за Його допомогою навчімося любити Бога, Святу Церкву, нашу Вітчизну й один одного. Таким чином ми внесемо в цей стражденний світ єдність любові та миру.
Воскреслий із мертвих Христос Життєдавець нехай укріпить кожного у вірі й любові, й усім подасть Свою всесильну допомогу: старим і хворим дарує міцність і силу, вдовам і сиротам буде відрадою і втіхою, сім’ям пошле мир і злагоду, молоді й дітям — чистоту і непорочність.
В єдиній вірі у Воскреслого Спасителя, єдиними вустами і єдиним серцем разом з Ангелами заспіваймо радісну пісню: “Воскресіння Твоє, Христе Спасе, Ангели оспівують на небесех, ц нас на землц сподоби чистим сердцем Тебе славити”.
