Відродження храму “Живоносного Джерела” під керівництвом отця Валерія

27 березня 1996 року настоятелем парафії на честь “Казанської” ікони Божої Матері на Південній Борщагівці був призначений протоієрей Валерій Семанцо, з появою котрого почалося стрімке відродження давньої місцевої святині – храму на честь ікони Божої Матері ”Живоносне Джерело”. Своєю наполегливою працею отець Валерій зміг залучити до справи відбудови церкви багатьох осіб, благодійників, підприємства та виробничі об’єднання Києва. Через попередні руйнації та перебудови було втрачено навіть зовнішній вигляд колишньої храмової споруди. Фахівцями було проведено ґрунтовні досліди, щоб якомога зберегти рештки старої церкви, адаптувавши їх під незавершену добудову спортивної споруди. Багато віруючих людей прийшли на допомогу у відродженні храму колишньої Братської Борщагівки. З купольної частини храму зняли металеву конструкцію, а у середині приміщення на висоті 3 метрів обрізали металеву доріжку, з якої судді та глядачі мали б спостерігати за фехтувальники боями спорткомплексу “Олімпії”. З-під стін було вивезено близько 1000 кубометрів ґрунту. Робота тривала, і вже восени 1996 року у добудованій частині із західного боку церкви, де раніше був запланований кінолекторій, був облаштований тимчасовий храм із ”Казанським” престолом. Упродовж 1997-1999 років було звершено зовнішні будівельні роботи у верхньому храмі, а вже від 2002 року розпочалися регулярні Богослужіння у відродженному храмі на честь ікони Божої Матері ”Живоносне Джерело”, який став окрасою району та потужним центром духовного життя. Праця отця Валерія, як будівничого храму і настоятеля громади, воістину є прикладом для багатьох священників і вірян, які з теплотою згадують миті спілкування з цим добрим пастирем.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.