Димитрівська субота

У річному богослужбовому колі є кілька особливих днів, коли ми вшановуємо пам’ять усіх одвіку спочилих християн, їх називають батьківськими суботами. Останнім таким днем у році є Димитрівська поминальна субота, яка цього разу припадає на 7 листопада.
Після смерті людини її душа повертається до Творця, щоби жити вічно в Царстві Небесному: «Я є воскресіння й життя; хто вірує в Мене, якщо й помре, оживе. І кожен, хто живе і вірує в Мене, не помре повік» (Ін. 11: 25-26). Тож після упокоєння наших рідних і близьких їхні душі продовжують потребувати нашої турботи і любові, а насамперед – нашої молитви про милість Божу до них. Чому саме субота є днем загального поминання для християн? Тому що це день спокою, він символічно завершує тиждень, нагадуючи про завершення і людського життя у світі цьому. А це спонукає нас згадувати святих, які відійшли у вічність та молитися про всіх наших спочилих, особливо рідних.
Цього дня звершувалися та звершуються молитви за спочилих воїнів, адже названа поминальна субота на честь святого великомученика Димитрія Солунського, який і сам був воїном. Згодом заупокійні молитви в цей день почали лунати за кожну християнську душу, що відійшла до вічності. Тож у цю суботу помолімося за наших рідних і близьких, а також за кожного захисника, який віддав своє життя, боронячи нашу незалежність і гідність в неоголошеній російсько-українській війні на Сході нашої держави. Цього дня прийдіть до храму Божого, щоб у спільній молитві попросити Спасителя упокоїти їхні душі в небесних оселях, жертовністю та ділами милосердя вшанувати їхню пам’ять.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.