Свято Миколая Мирлікійського

Усі ми сьогодні – і малі, і дорослі – урочисто святкуємо одне з найбільш шанованих на нашій землі свят –

святителя Миколая, архієпископа Мирлікійського чудотворця. Всі ми дуже добре знаємо життя Миколая, але якщо коротко пригадати, святитель Миколай дуже рано зрозумів зміст усього нашого життя і вирішив посвятити себе Богові. Отримавши високий єпископський сан, не марнував ані години, а всім своїм життям намагався прислужитися Богові. Він був завзятим подвижником і добрим проповідником, і милосердним пастирем, особливо його милосердя виявилося тоді, коли він, дізнавшись, що троє дівчат через брак грошей захотіли згрішити блудом заради збагачення, таємно вночі, щоб ніхто цього не знав і ніхто не бачив, приносить їм, спочатку старшій, потім середній, а потім молодшій, по вузлику золота і, таким чином, рятує їх від гріха, допомігши влаштувати своє життя. Ось це приклад справжнього милосердя, саме того милосердя і тієї милості, про яку говорить Спаситель у Євангелії, коли звертається до фарисеїв:«Милості хочу, а не жертви».
Старозавітні священники в першу чергу дотримувалися букви закону, особливо це виявилося у фарисеях і садукеях, які, через буквальне розуміння Закону, втратили весь духовний зміст, так і не побачили справжнього Месії, бо “мали вуха і не чули, мали очі і не бачили”. Тому їхній приклад має для всіх нас стати уроком, адже іноді і ми бачимо дійсно потребуючого, але закриваємо очі, іноді ми чуємо голос прохання, але закриваємо вуха, і наче це все стосується не нас. Ми проповідуємо, яким має бути справжній християнин; ми всім розказуємо, що треба робити для того, щоб спастися; ми всіх повчаємо, як треба поводити себе у храмі, куди ставити свічки, чи одягати хустку, чи не одягати. Але дуже часто ми забуваємо про себе, ми забуваємо про свій власний приклад, про те, що спочатку самому потрібно спастися і показати достойний приклад, як це зробив святитель Миколай, тоді за нами послідують тисячі сердець.
Потрібно повністю зректися своєї грішної природи, потрібно до кінця зрозуміти весь той глибокий зміст святого Євангелія,тієї благої звістки, яку чуємо щодня, коли буваємо у Божому храмі. Тоді ця любов настільки стане великою в нашому серці, що вже не буде вміщатися в нас, а буде у надлишку виливатися на оточуючих, на наших ближніх. Буде виливатися у добрих справах, у справах милості, милосердя, доброти, братолюбства, прощення та інших добрих справах. Саме тому треба мати сміливість, терпіння, щира любов до Бога. Почнімо робити добрі справи, будемо по-справжньому прощати один одному, ніколи не будемо таїти зла в своєму серці. І тоді Всемилостивий Господь, Котрий створив кожного з нас за Своїми образом і подобою, виявиться і в нас у повній силі, як Він і діяв у святителі Миколаї. І тоді ми зрозуміємо, заради чого народилися, чому живемо в цьому світі, зрозуміємо, навіщо нам увійти в Царство Небесне: тому що це єдина наша справжня батьківщина, куди має повернутися кожен з тих, хто народжується тут, на землі.
І нехай за молитвами і великим заступництвом святителя Миколая, архієпископа Мирлікійського чудотворця, Всемилостивий Господь помилує кожного з нас, спасе наші душі, нехай подасть нам розуміння речей духовних, нехай навчить нас по-справжньому промовляти слова милосердя і нехай сподобить всіх нас, як і святителя Миколая, насолоджуватися небесними благами Царства Божого.
Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.