Щороку за тиждень до початку Великого посту Церква, як любляча матір, поминає всіх од віку спочилих отців, братів і сестер наших. Ось і нинішня субота,
”М’ясопусна”, – одна з тих вселенських поминальних батьківських субот, коли ми молимося за тих, хто відійшов у вічність. ”Батьківською” ж вона зветься тому, що Церква закликає кожного з нас молитися і за своїх спочилих рідних та пращурів, за всіх, хто відійшов з цього земного життя до спочилих прабатьків.
Від самого початку Церква звершує заупокійні молитви, щоби засвідчити свою турботу і любов щодо померлих, які живі у Бозі, адже «Бог же не є Бог мертвих, а живих. Бо в Нього всі живі» (Лк. 20: 38) – хтось на землі, а хтось уже у вічності. Ми віримо, що любов є вічною, вона не зникає зі смертю людини, а продовжує жити у наших серцях, пам’яті, молитві. Саме тому ми молимося за наших близьких і рідних, які вже відійшли у вічність, таким чином виявляючи їм свою любов. Церква вчить не лише молитися за померлих, а й заради них робити благодіяння іншим, бо молитва і милостиня є виявом любові.
Просімо в молитві до Бога, щоби Він простив їхні провини вільні й невільні та дарував їм вічне блаженне життя!
