Благовіщення Пресвятої Богородиці

7 квітня – день Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з дванадцяти головних (двунадесятих) свят у житті православних людей. В цей день Церква Христова святкує виявлення надвічної Божої таїни і початок нашого спасіння. В чому ж полягає ця Божа таїна? У надвічній раді Святої Тройці, коли ще не був створений всесвіт, Бог Отець зволив, щоб Син Божий спас людей від гріха і смерті.
Благовіщення було виявленням цієї таїни. Сутність таїни полягає у тому, що Син Божий стає Сином Діви. І ця подія – початок нашого спасіння. Апостол Павло про цей факт каже: «І безперечно – велика благочестя тайна: Бог явився у плоті, виправдав Себе в Духові, показав Себе в Духові, показав Себе ангелам, проповіданий у народах, прийнятий вірою в світі, вознісся у славі” (1 Тим. 3, 16).
Благовіщення – це радісна, блага звістка. Перше слово привітання Архангела Гавриїла було – «Радуйся». І свято Благовіщення є перш за все святом тихої, небесної радості. Радості з приводу примирення з Богом і повернення на землю благодаті. Разом з тим, Благовіщення є святом торжества смирення, чистоти і ціломудрості, свято непорушної віри у всемогутність Божу і безмежну Любов Творця до людства. «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усілякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3, 16).
З події Благовіщення, «початку нашого спасіння», починається те джерело «води живої», яке пізніше перетворюється на велику ріку і, нарешті, у безмежне море новозавітніх чудес, таїнств і благодаті Святого Духа, якими Господь так щедро обдаровує тих, хто прагне правди. Благовіщення – свято Шлюбу Неба і землі. І цим ми завдячуємо Пресвятій Богородиці.
В Особі Божої Матері людство надало Сину Божому свою плоть і свою кров для того, щоб Він, спокутувавши і освятивши цю плоть, відновив союз між Небом і землею, між Богом і людиною. Радість Благовіщення є, разом з тим, вже і початком хресної печалі і страждань Христа. Син Божий приходить на розіп’яття, смерть і поховання, щоб дати людям визволення і вічну радість.
Найбільший дар благословення Господа Діва Марія здобула тому, що була смиренною Його рабою. “Її будуть ублажати всі роди” (Лк. 1, 48). Усі покоління людей, які прийшли завдяки Її смиренню до торжества в їхньому житті благодаті й істини (Ін. 1, 17), будуть прославляти Її як Матір Господа, і милість Всесильного Бога буде поширюватися на всі покоління до тих, хто ”має страх Його” (Лк. 1, 50).
Православні християни глибоко усвідомлюють участь Пресвятої Богородиці у справі нашого спасіння. Бо саме Вона з усього роду людського, дала плоть і кров Єдинородному Сину Божому. Без участі людини спасіння було б неможливим.
Господь спасає нас Своєю благодаттю, але за нашою участю. Тому слова Пресвятої Діви: «Я – раба Господня, нехай буде Мені за словом твоїм» – мають сакраментальне значення. Без них, тобто без згоди Пресвятої Діви Марії, наше спасіння не відбулося б.
Церква глибоко шанує Пресвяту Богородицю і називає її ”чеснішою від херувимів і славнішою від серафимів”.
З нагоди свята Благовіщення в нашому храмі відбулося урочисте богослужіння.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.