Успіння Пресвятої Богородиці

Успіння Божої Матері – це день духовної радості, це день сповнений торжеством безсмертя та Вічного Життя, коли смерть, не називається смертю, а лише успінням.
В цей день, ми радісно святкуємо утвердження нашого безсмертя, дарованого Господом Ісусом Христом. Пречиста Божа Мати, що носила Слово Життя, яке вселилося в Неї, була взята на небо Її улюбленим Сином.
Свята Церква, шанує переказ, що дійшов до нас ще з апостольських часів, про те, як в останнідні Свого земного життя Богомати відвідувала місця, де Її Божественний Син усамітнювався для молитви.
Особливо Вона любила Гефсиманію – місце Його моління про чашу терпінь (Мф.26 36-46). Коли Вона одного разу там молилася, архангел Гавриїл приніс Їй радісну звістку про скорий відхід і подав Їй пальмову гілку – як символ Святого Раю, де буде перебувати Пресвята Діва.
Як Її Божественний Син, Господь наш Ісус Христос незадовго до своєї смерті на хресті зустрінутий був пальмовими гілками і невимовною радістю народу при вході в Єрусалим, так і Пречиста Діва одержала наперед повідомлення про Успіння через пальмову гілку від святого благовісника архангела Гавриїла. Повернувшись із Гефсиманії, Богомати розказала все, що трапилось апостолу Іоану і забажала побачити Друзів Христових, щоб попрощатися з ними перед розлукою.
Із усіх кінців землі апостоли були взяті невидимою силою і зібрані разом. Коли вони зі здивуванням дивилися один на одного, апостол Іоан розповів їм, що Богомати незабаром відійде із землі на Небо. Засмучені апостоли благали Її: «Не відходь від нас, Пречиста! Хто буде начати і стверджувати юну Церкву?» Вона втішала їх і молилася про те, щоб скоріше поєднатися зі Своїм Улюбленим Сином.
Під час розмови Приснодіви з апостолами Сам Господь з багатьма Небесними силами наблизився до Пречистої Богоматері і Вона знову радісно вигукнула: «Величай, душе Моя, Господа і зрадів дух мій у Бозі, Спасі Моєму!» (Лк.1.46-47). І ангели заспівали: «Радуйся, Благодатна, Господь із Тобою» (Лк.1.28). Тоді Її Улюблений Син, Господь наш і Спаситель, прийняв Її Пренепорочну Дівочу душу – і піднеслася Пречиста душа Богоматері в оселі Небесні, супроводжувана собором ангелів, архангелів, херувимів і серафимів.
Живоначальна, Животворча, Нероздільна, Свята Тройця прийняла Її: Дух Святий – Невісту Неневісну, Син Божий – Матір, Бог Отець – Дочку Благословенну.
Славне торжество Успіння! Богоносне тіло Приснодіви, сяюче невимовною красою, апостоли підняли на ложе і заспівавши прощальну пісню, поховали в Гефсиманії.
За Божим промислом, серед апостолів не було апостола Фоми, так само, як він був відсутній при першому з’явленні Воскреслого Господа учням (Ін.20.19-24). Як після того Фома переконав світ своєю цікавою правицею, що Господь наш воскрес, так і тепер Фома засвідчив нетління Богородиці. Він прибув на третій день і дуже сумував, що не був коло ложа Пречистої в день Її Успіння. Апостол Фома випросив учнів Христових піти до гробу в Гефсиманію, щоб втішитися хоча б виглядом святого тіла Пренепорочної Діви. Коли за його проханням апостоли відкрили гріб, вони побачили, що тіла Богоматері в гробі немає. Дивуючись вони запитували один одного: «Що це означає?». Коли ж, повернувшись у світлицю, щоб здійснити за звичкою ламання хліба, котре заповідав Христос звершувати на згадку про Таємну Вечерю, молитовно закликали: «Господи Ісусе Христе, допомагай нам!», – апостоли побачили Божу Матір і поклонившись Їй, радісно виголосили: «Пресвята Богородице, допомагай нам!». Вона ж сказала їм: «Радійте! Я завжди з вами!».
Апостоли понесли звістку у всі кінці землі про те, що Богомати, як і Її Божественний Син, воскресла на третій день. І як могло залишитися в гробі тіло, якщо воно є “скинією нерукотворною” і “Боготканною порфирою”? Про нього сказано у пророків: «Воскресни Господи, в упокій твій, Ти і кивот святині Твоєї» (Пс.131). Старозавітній ковчег носили священики та левити, а Новозавітній Ковчег несли на своїх плечах апостоли Христові, і як перше не посвячений не міг безкарно доторкатися до Божої святині (2Цар.6.6-7), так і тоді, коли несли Пречисте і Святе тіло Богоматері, якийсь юдей Афоній хотів перекинути ложе, але був тяжко покараний хворобою і уздоровлений лише за молитвами до Богоматері. Як Ковчег Завіту був перенесений через Йордан і розступився перед Ним Йордан, і він був внесений в Обіцяну землю. Так і тепер, розступилася ріка смерті перед Кивотом Нового Завіту, Пречистим тілом Богоматері і нетлінне, воно зійшло на Святе Небо.
Як нам не величати, як нам не прославляти Преблагословенну Богородицю?! Колись у пророчому натхненні Вона промовила: «Віднині служитимуть Мені всі роди!» (Лк.1.48). Який прекрасний дар ми одержали – прославляти Пресвяту Матір, виконуючи Її пророцтво прославляймо Божу Матір, хвалімо Її і оспівуймо Її на віки! Величай душе моя, від землі на небо чесне преставлення Божої Матері.
З нагоди свята у нашому храмі було звершено урочисте Богослужіння. По завершенні Літургії у духівництво відслужило традиційний молебень перед початком нового Навчального року.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.