Святкування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних встановлено на початку IV століття на Помісному Лаодикійському Соборі, що відбувася за кілька років до Першого Вселенського Собору (325). Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам як творцям і правителям світу і затвердив православне їх шанування. Відзначається свято в листопаді –
дев’ятому місяці від березня (з якого в давнину починався рік) – відповідно до числа 9-ти чинів ангельських. Восьмий же день місяця вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних в день Страшного Суду Божого, який святі отці називають “днем восьмим”, бо після віку цього, що триває сідмицями днів, настане “день восьмий”, і тоді “прийде Син Людський у Славі Своїй і всі святі ангели з ним “(Мф. 25, 31).
Чини ангельські поділяються на три ієрархії – вищу, середню і нижчу. Кожну ієрархію становлять три чини. До вищої ієрархії належать: Серафими, Херувими і Престоли. Ближче всіх до Пресвятої Трійці перебувають шестикрилі Серафими (Полум’яніючі, Вогненні) (Іс. 6, 2). Вони палають любов’ю до Бога спонукають інших до неї.
Після Серафимів біля Господа знаходяться багатоокі Херувими (Бут. 3, 24). Їх ім’я означає: вилив премудрості, освіти, бо через них, сяючих світлом Богопізнання і розуміння таємниць Божих, посилається премудрість і просвіта для істинного богопізнання. За Херувимами – перебувають Богоносні за благодаттю, даною їм для служіння, Престоли (Кол. 1, 16), що таємниче і незбагненно «носять» Бога. Вони слугують правосуддю Божому.
Середню ангельську ієрархію становлять три чини: Господства, Сили і Влади.
Господства (Кол. 1, 16) володарюють над подальшими чинами ангелів. Вони наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрому керуванню. Господства вчать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення, підкоряти плоть духові, панувати над своєю волею, перемагати спокуси.
Сили (1 Пет. 3, 22) виконують волю Божу. Вони творять чудеса і посилають благодать чудотворення і прозорливості угодникам Божим. Сили допомагають людям у несенні послуху, зміцнюють у терпінні, дарують духовну міць і мужність.
Влади (1 Пет. 3, 22; Кол. 1, 16) мають силу приборкувати вплив диявола. Вони відбивають від людей бісівські спокуси, стверджують подвижників, оберігають їх, допомагають людям у боротьбі зі злими помислами.
До нижчої ієрархії належать три чини: Начала, Архангели і Ангели.
Начала (Кол. 1, 16) правлять над нижчими ангелами, скеровуючи їх до виконання Божественних повелінь. Їм доручено керувати всесвітом, охороняти країни, народи, племена. Начала наставляють людей віддавати кожному пошану, належну його званню. Вчать зверхників виконувати посадові обов’язки не заради особистої слави і вигод, а заради честі Божої і користі ближніх.
Архангели (1 Сол. 4, 16) благовіствують про велике і преславне, відкривають таємниці віри, пророцтва і розуміння волі Божої, зміцнюють в людях святу віру, просвітлюючи їх розум світлом Святого Євангелія. Всі чини Небесних Сил мають спільну назву Ангели – за сутністю свого служіння. Господь відкриває Свою волю вищим Ангелам, а вони, в свою чергу, просвічують інших.
Над усіма дев’ятьма чинами поставлений Господом святий Архистратиг Михаїл (ім’я його в перекладі з єврейської – “хто як Бог”) – вірний служитель Божий, бо він скинув з Неба впалого в гординю ангела Денницю з іншими падшими духами. А до решти ангельських Сил він вигукнув: “Будьмо уважні! Станьмо побожно перед Творцем нашим і не помислимо неугодного Богу!” За Церковним переказами, відображеними у службі Архистратигу Михайлу, він брав участь у багатьох старозавітних подіях. Під час виходу ізраїльтян з Єгипту він був перед ними у вигляді стовпа хмарного вдень і у стовпі вогняному – вночі. Через нього з’явилася Сила Господня, що знищила єгиптян і фараона, які переслідували ізраїльтян. Архистратиг Михаїл захищав Ізраїль від усіх лих.
Він з’явився Ісусу Навину і відкрив волю Господа щодо взяття Єрихону (Нав. 5, 13 – 16). Сила великого Архистратига Божого з’явилася у знищенні 185 тисяч воїнів асирійського царя Санхеріва (4 Цар. 19, 35), в ураженні нечестивого вождя Антіохового Іліодора і в захищені від вогню трьох святих отроків – Ананії, Азарії і Мисаїла, що були вкинуті у піч на спалення за відмову поклонитися ідолу. (Дан. 3, 92 – 95).
З волі Божої, Архистратиг переніс пророка Авакума з Юдеї у Вавилон, щоб дати їжу Даниїлу, котрий був вкинутий до рову з левами.
Архангел Михаїл заборонив дияволу явити юдеям тіло померлого святого пророка Мойсея для обожнення (Юд. 1, 9).
Зі Святого Письма і Священного Передання відомі також Архангели: Гавриїл – міць (сила) Божа, провісник і служитель Божественної всемогутності (Дан. 8, 16; Лк. 1, 26); Рафаїл – радість Божа, цілитель людських недугів (Тов. 3, 16; Тов. 12, 15); Уриїл – вогонь або світло Боже, просвітитель (3 Езд. 5, 20); Селафиїл – молитовник Божий, що спонукає до молитви (3 Езд. 5, 16); Ієгудиїл – славлячий Бога, зміцнює тих, хто працює для слави Господньої і піклується про відплату їм за подвиги; Варахиїл – раздавач благословення Божого на добрі справи, що просить для людей милість Божу; Ієремиїл – піднесення до Бога (3 Езд. 4, 36).
На іконах Архангели зображуються відповідно до роду їхнього служіння:
Михаїл – топче ногами диявола, в лівій руці тримає зелену фінікову гілку, в правій – спис із білою коругвою (іноді полум’яний меч), на якій написаний червоний хрест.
Гавриїл – із райською гілкою, принесеною ним Пресвятій Діві, або із сяючим ліхтарем у правій руці і дзеркалом із яспису – у лівій.
Рафаїл – тримає посудину з цілющими ліками в лівій руці, а правою веде Товію, що несе рибу.
Уриїл – у піднятій правій руці – оголений меч на рівні грудей, в опущеній лівій руці – “полум’я вогненне”.
Селафиїл – в молитовному положенні, що дивиться вниз, руки складені на грудях.
Ієгудиїл – в правиці тримає золотий вінець, у лівій руці – батіг із трьох червоних (або чорних) мотузок.
Варахиїл – на його одязі безліч рожевих квітів.
Ієремиїл – тримає в руці терези.
