Покрова Пресвятої Богородиці

14 жовтня Православна Церква відзначає свято Покрови Пресвятої Богородиці. Згідно з церковним Переданням, Богородиця з’явилася віруючим, які молилися у Влахернському храмі в Константинополі. Сталося це 910 року. Божа Матір розкрила свій омофор (покривало для голови) над віруючими, і це чудо стало знаком заступництва над людьми. У даного свята немає аналогів в інших гілках християнства. Відсутнє воно і в календарях грецьких Церков.

Здавна у Влахернській церкві в Константинополі зберігалися риза Богоматері, омофор (покривало для голови) і частина поясу. Ці святині в V столітті були перенесені у Царгород із Палестини. Недільного дня тривала Всенішній і на полігоні серед парафіян був святий Андрій, Христа ради юродивий. Опівночі, під час молитви, він побачив, як по небу йде Пресвята Богородиця. Вона була осяяна світлом, поруч із нею йшли Іоан Предтеча, Іоан Богослов, ангели й різні святі. Святий Андрій побачив, як Божа Мати стала на коліна і почала зі слізьми молитися за християн, що перебували у небезпеці. Потім Вона підійшла до Престолу храму і продовжила молитися там. А потім — зняла з голови омофор і простягла його над людьми, що молилися. У цей момент сяйво линуло не лише від Богородиці — покривало теж світилося «краще від променів сонячних». Богородиця просила Господа Ісуса Христа прийняти молитви всіх людей. Відомості про святкування Покрову Пресвятої Богородиці зустрічаються в руському “Пролозі” ХІІ століття (давньоруський житійний збірник). «Се убо, егда слышах – помышлях; како страшное и милосердное видение и паче надеяния и заступления нашего, бысть без празднества… восхотех, да не без праздника останет Святый Покров Твой, Преблагая». На Русі церкви на честь Покрову Божої Матері почали будувати в XII столітті.
На Русі свято Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії називали “Покров день”, а ще: “Перше зазим’я”, ”Свадебник”, “Третя Пречиста”, “День Романа Солодкоспівця”.
У народній свідомості християнський сенс події було покладено в основу свята, але він тісно переплівся з суто мирськими звичаями. Зміна пір року, пережитки язичницьких вірувань, побутові клопоти — все це мало свій вплив. У цю пору (1 жовтня за старим стилем, 14 жовтня — за новим) закінчувалися сільськогосподарські роботи, селяни готувалися до зими, дівчата збиралися на вечорниці. А ще це був початок осіннього весільного сезону. Люди чекали на перший іній, який «покривав» землю і був ознакою настання холодів. Крім того події свята Покрови тісно пов’язані з давньоукраїнським воїнством, князівською дружиною, яка брала участь у поході на Константинополь. Чудесне явлення Богородиці не тільки захистило православних греків, але вплинуло в подальшому на просвітлення народу Русі-України, який обрав світло євангельського вчення. В добу Козаччини Пресвята Богородиця була покровителькою українського війська. Наші пращури спорудили багато Покровських храмів. Тому недаремно цей день визначено ще і як свято Захисників України.
З нагоди свята в нашому храмі були завершені урочисті Богослужіння, наприкінці яких духівництво і вірні піднести молитви за українське воїнство та за добробут нашої Помісної Церкви.
Цього дня з нами розділили молитовну радість гості з Франції: архімандрит Амфілохій та ігумен Максим – насельники Свято-Михайлівського монастиря у Марселі.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.