875 років з часу упокоєння преподобного Миколи Святоші

27 жовтня виповнюється 875 років з часу преставлення преподобного Миколи Святоші. Син чернігівського князя Давида Святославича, онук чернігівського і київського князя Святослава II, засновника чернігівської князівської династії. У 1080-1090-х роках був луцьким князем. Володів землями у Чернігівському князівстві. Мав дружину Анну, доньку київського князя Святополка Ізяславича, та дітей (його донька згодом була одружена з Новгородським князем Всеволодом Мстиславичем), онуком Володимира Мономаха. Вигнаний у 1097 році Давидом Ігоревичем з Луцька, втік до батька у Чернігів. 17 лютого 1106 року князь Святослав-Панкратій, залишивши родину, прийняв постриг та з іменем Микола (на честь святого покровителя Миколая Мірлікійського) провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи суворий аскетичний спосіб життя. Йому належали села Пакуль та Навози (сучасне Дніпровське) на Чернігово-Сіверщині, а також урочище Лісковиця в Чернігові. Він переніс монастирську лікарню на інший бік обителі й розширив настільки, що утворився цілий «лікарняний монастир». На його кошти було збудовано Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря, лікарню та лікарняну церкву св. Миколи. Біля своєї келії Микола Святоша розвів чудовий сад. Мав власну бібліотеку в Києво-Печерському монастиреві. Мирив своїх розсварених братів. Мав дар ясновидіння (передбачив власну смерть), лікував людей молитвами (зокрема, власного лікаря Петра, котрий пішов за ним у Києво-Печерський монастир). Його волосяниця вилікувала його брата Ізяслава Давидовича, чернігівського і київського князя. Після смерті князя-ченця було канонізовано. Святі мощі зберігаються у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври. Найвірогіднішою є версія походження назви місцевості Святошин від імені Миколи Святоші,  котрий, за літописом, володів землями Борщагівки, що межувала зі Святошиним. Перша документальна згадка про «борок Святошинський» міститься у дарчій грамоті польського короля Сигізмунда ІІІ від 1619 року, за якою визначалися кордони земельних володінь київських міщан.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.