Шанований день нашої громади

Восени 1941 року, в наслідок бойових дій між Німеччиною та Радянським Союзом, Київ і більша частина території України були звільнені від панування безбожницької влади комуністів. Перед початком Великої Вітчизняної війни (1941-1945) на цілу Київську область було лише 2 діючих православних храми. Новий політичний режим дав свободу для Православної Церкви в Україні. Віруючим було дозволено реєструвати релігійні громоади, яким передавалися в користування вцілілі від руйнування сакральні споруди. Така сама доляі спіткала і храм села Братська Борщагівка, історично присвячений іконі Божої Матері “Живоносне Джерело”, що був закритий для богослужінь 1935 року. Віруючі запросили на настоятельство отця Іоана Коваленка, який і очолив новостворену церковну громаду Української Автономної Православної Церкви на Борщагівці. За переказом, перше Богослужіння у відновленому храмі відбулося 4 листопада 1941 року, в день пам’яті Казанської ікони Божої Матері, через що було вирішено найменувати громаду на її честь. Упродовж 1941-1968 років наш храм діяв під такою назвою і 4 листопада вважалося Престольним святом. Тому в пам’яті людей, котрі знали цей храм і молилися в ньому у згаданий період, свято Казанської ікони Божої Матері завжди було визначним. З тієї ж причини1991 року, коли була створена нова релігійна громада на Борщагівці, парафіяни також зареєстрували в органах влади її статут саме як церкви на честь Казанської ікони Богородиці. Престол нижнього храму, у напівпідвальному приміщенні, що первісно мав стати залом кінолекторію, упродовж 1996-2002 років був осереддям духовного життя Борщагівки, допоки Богослужіння не було переміщено до відродженого храму на честь ікони Божої Матері “Живоносне Джерело”, якому було повернено його історичну назву (відомий щонайменше від ХVII сторіччя).
Заазвичай багато богомольців сходиться “на Казанську” до нашого храму і молитовно святкує цю пам’ятну дату.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.