Археологічні знахідки доби Давньоруської держави на теренах сучасної Софіївської Борщагівки

Північна постійнодіюча археологічна експедиція Інституту археології НАН України та її Борщагівський загін днями оприлюднили звіт про археологічні розкопки в околицях стародавнього Києва часів Русі. Зокрема йдеться про знахідки з городища, розташованого у Софіївський Борщагівці.

Уже понад 15 років Північна постійнодіюча експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом наукового співробітника відділу давньоруської та середньовічної археології цього інституту кандидата історичних наук Ігоря Готуна й загони у її складі (зокрема, Борщагівський загін, очолюваний молодший науковим співробітником цього ж відділу Олександром Казиміром) досліджують неукріплені передмістя Києва середньовічної доби.

Провідні вчені-медієвісти довели, що на відміну від Західної Європи, де міста виступали передусім осередками ремесла й торгівлі, на Русі вони були центрами сільськогосподарської округи, і в літературі навіть доводиться зустрічати визначення давньоруського міста як колективного феодального замку. Зрозуміло, що стабільне життєзабезпечення названого соціально-економічного організму (а для столичного мегаполісу це було надзвичайно суттєвим) могло відбуватися лише за умови високого рівня розвитку навколишньої інфраструктури. Саме об’єкти цієї своєрідної ресурсної зони столиці стали предметом вивчення включених до експедиції спеціалістів як Інституту археології НАН України, так і низки інших дослідницьких організацій, фахівці яких долучалися до польових робіт і опрацювання їхніх результатів. Ідеться передусім про заклади вищої освіти, котрі співпрацюють із експедицією багато років поспіль: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Національний університет «Києво-Могилянська академія» та інші.

Аналіз матеріалів, отриманих під час розкопок основних об’єктів досліджень (а саме – поселення давньоруського періоду і монгольсько-литовської доби у Ходосівці, яке вивчається з 2007 р. і де за цей час розкопано понад 4 900 м2 площі, та селища часів Київської Русі у Софіївській Борщагівці, де починаючи з 2009 року Борщагівський загін Північної постійнодіючої експедиції Інституту археології НАН України відкрив понад 15 300 м2 (крім 1 500 м2 і 6 900 м2, вивчених, відповідно, на правобережній і лівобережній частинах пам’ятки впродовж 1990-х рр.)) дозволяє дійти висновку, що, попри суттєві хронологічні й топографічні відмінності цих пунктів, їх характеризує високорозвинене багатогалузеве господарство та значний рівень добробуту населення, а залишки житлових, ремісничих і промислових та господарських і побутових споруд, сільськогосподарський інвентар, знаряддя праці й інструменти різних виробництв, уламки посуду, побутові речі, прикраси й елементи костюма, культові речі християнської релігії та язичницьких вірувань, предмети озброєння, воїнського обладунку і спорядження бойового коня характеризують специфіку життєвої моделі місцевої людності, її матеріальної та певних елементів духовної культури.

 

Робочі моменти розкопок ходосівського селища

 

 

Вивчення софіївсько-борщагівського селища: від зняття перших пластів до опрацювання результатів

 

 

Вивчені будинки, а їх лише на софіївсько-борщагівському селищі виявлено вже близько 20, характеризуються заглибленою основою і, зазвичай, наявністю допоміжного приміщення, де було обладнано пандус або сходинки входу до житлової камери. Для дещо пізніших жител ходосівського поселення притаманне зведення хат на рівні давньої поверхні. Серед таких об’єктів і двокамерне житло заможного селянина у Софіївській Борщагівці, в якому замість земляної долівки настелено підлогу з дощок.

 

Однокамерне житло з Софіївської Борщагівки

Двокамерне житло з дерев’яною підлогою та жаровнею для просушування зерна на софіївсько-борщагівському селищі на етапі розчищання решток дерев’яних конструкцій (1) та після вибирання заповнення (2)

 

Частину печей у житлових спорудах обладнано вбудованими глиняними жаровнями для просушування зерна перед його розмелюванням. Навколо жител концентрувалися господарські будівлі та ями для збіжжя і припасів, що свідчить про формування садибних комплексів, а взаєморозташування останніх на селищі у Софіївській Борщагівці дає змогу простежити елементи вуличного планування. Серед менш поширених об’єктів – споруда для смолокуріння чи вигонки дьогтю у Софіївській Борщагівці та майстерня з оброблення бурштину у Ходосівці. Остання має лише кілька синхронних аналогій, як правило – в столицях князівств.

 

Бурштинові намистини, вставки й уламки хрестиків із ходосівської майстерні середньовічної доби

 

Знаряддя обробітку ґрунту і збирання врожаю та кістковий матеріал у складі кухонних відходів характеризують особливості землеробства і тваринництва, а мисливські й рибальські знаряддя вказують на розвиток названих галузей.

 

Сільськогосподарські, промислові та ремісничі знаряддя з поселення в Ходосівці

 

За спостереженнями фахівців, здобиччю мешканців названих селищ були 14 видів ссавців, що репрезентували як м’ясний, так і хутряний напрями, понад 15 видів птиці та щонайменше 14 видів риб. Серед інших занять населення – прядіння і ткацтво, виготовлення домашнього начиння та господарських знарядь і пристосувань, одягу та взуття, чорнометалургійна справа, оброблення чорного й кольорових металів, дерева та кістки і рогу.

Високий майновий рівень місцевої людності засвідчують численні замки і ключі, вишукані форми столового посуду, серед якого багато полив’яного й непоодинокі випадки фіксації довізного, прикраси, в числі яких також трапляються доставлені з інших регіонів або сусідніх держав.

 

Зразки керамічного посуду з давньоруських поселень київських передмість

Уламки дерев’яного посуду доби Київської Русі з Софіївської Борщагівки

Металеві й аметистова (імовірно) та скляна прикраси з давньоруських селищ київських передмість

Шпилька, браслет, фібула та піхвоподібна підвіска зі вставкою-гостроконечником – знахідки, аналоги яких на південноруських землях є одиничними

 

На міжнародні зв’язки вказують не лише ті чи інші товари, а й речі, пов’язані з православним паломництвом. І якщо хрестики відвідувача Гробу Господнього як виняток раніше були відомі на землях Русі, то знайдена на ходосівському поселенні металева нашивка прочанина, який вклонився Розп’яттю «Святий Лик» в одному із храмів м. Лукка у Тоскані на теренах Східної Європи поки що єдина.

 

Знайдені в Ходосівці й Софіївській Борщагівці перламутрова імітація реліквії та стеатитова реліквія відвідувачів Святої землі і металева нашивка пілігрима, який вклонився Розп’яттю «Святий лик» у Тоскані

Виявлений у Ходосівці фрагмент (фігурка предстоячої Богородиці) одного з кількох виготовлених на Русі візантійськими майстрами після захоплення Константинополя хрестоносцями кіотних хрестів на тлі такої знахідки з Херсонеса

(із заміщенням втраченої фігурки предстоячого Іоанна Богослова уламком із городища біля Шепетівки)

 

Зібрані в ході досліджень предмети особистого благочестя християн вказують на панування православної конфесії християнства, але поруч із ними присутні й речі, пов’язані з язичницьким світоглядом, що засвідчує давні витоки традиційного українського підходу «Бога люби, але і чорта не гніви». А простежене завдяки палеоботанічним аналізам встановлення в одному зі спалених софіївсько-борщагівських жител зажинкового або обжинкового снопа чи різдвяного дідуха вказує на особливості календарної обрядовості мешканців. Натомість зібрані в іншій споруді на цьому ж поселенні вилочкові кісточки гуски і качок у поєднанні з їхніми металевими імітаціями аналогів не мають, хоча багато народів і нині використовують ці кістки у ворожіннях.

 

Намисто з вилочковими кісточками гуски та великої і дрібної качок із металевими копіями качиних «вилочок» із Софіївської Борщагівки

 

Проведені в останній чверті минулого століття масштабні розкопки селищ півдня Русі дали змогу відзначити високий рівень розвитку давньоруських селищних структур та дійти висновку щодо паритетних відносин між селами й містами за середньовічної доби. А описані розкопки в передмістях Києва додатково демонструють невичерпаність інформаційних можливостей неукріплених поселень вказаного періоду.

 

Наконечники метальних списів і стріл, уламки острог, перехрестя клинкової зброї, роговий кістень та фрагмент кольчуги з селищ у Ходосівці, Лісниках, Софіївській Борщагівці, Петрушках та інших – свідчення не селянського побуту

 

Крім середньовічних матеріалів на досліджених експедицією пам’ятках виявлено комплекси й артефакти доби каменю, енеолітичної трипільської культури, різних періодів бронзової епохи, ранньоскіфської та підгірцівсько-милоградської культур ранньозалізного часу, слов’ян I тис. н. е., українського козацтва.

Серед інших об’єктів, із якими працювала експедиція, – літописні Чернігів, Вишгород і Білгород, історичні населені пункти Обухів та Ржищів, давньоруське городище у Віті-Поштовій, багатошарові пам’ятки в Таценках, Стайках, Петрушках, Гребенях, Гатному, Лісниках Київської області та багато інших.

 

За інформацією Інституту археології НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.