Благовіщення

7 квітня Православна Церква звершує пам’ять Благовіщення Пресвятої Богородиці — великого дванадесятого свята, яке є третім за значенням опісля Великодня та Різдва Христового.
Згідно зі Священним Писанням, цього дня архангел Гавриїл провістив Діві Марії, що вона непорочно зачне від Cвятого Духа і народить Сина Божого — Ісуса Христа.
Коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. А після того, як Марію заручили з праведним Йосифом, з’явився до неї архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престол Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця.» Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого.» І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твоєму слові».
У Назареті, на тому місці, де Архангел Гавриїл благовістив Діві Марії, був побудований храм в пам’ять Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Святкування Благовіщення було встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове (окремо від Богоявлення). Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, Святі Отці Церкви пояснюють дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив людину в день 25 березня (7 квітня). Крайні терміни, з якими збігається Благовіщення, — четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. У залежності від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.
На Русі свято Благовіщення стали відзначати з Х століття разом з приходом християнства.
На Благовіщення на Русі у давні часи в церквах під час всенощної справляли особливий обряд «чин хлібозаломлення». Під час цього обряду благословляли хліби, пшеницю, вино та єлей. «Подячні» хліби та вино роздавали всім, хто був присутній у храмі під час всенощної. Невеличкі хлібці роздавали цілими, а великий хліб нарізали «округами», тобто великими окрайцями. Вино давали пити з великого кухля усім по черзі, а багатим городянам — невеликими келихами.
Існував на Благовіщення і звичай годування жебраків та убогих за кошт церковних громад.
Ідея свята Благовіщення — це надія на спасіння людського роду. Ангел Гавриїл приніс звістку, що незабаром на землю прийде Спаситель. Народить Його нікому не відома галілейська жінка Марія. Саме через неї відбудеться таїнство народження і пришестя Бога на землю: не війною, галасом чи страхом, а Божим Дитятком, яке принесе у світ Мир, Любов, Злагоду і Спасіння усім, хто дослухається до Нього. Ця Дитина зробить усе зло на землі безсилим. Тому і святкуємо ми на Благовіщення народження надії на наше спасіння. Тому і є стільки добра і світла у цьому величному святі.

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.