Священномученик Лазар Чотириденний

Святий Лазар, брат Марфи і Марії, жив у селищі Вифанія, неподалік від Єрусалима. Лазар був юдей і фарисей, син Симеона фарисея (Мф. 26, 6). Під час Свого земного життя Господь часто відвідував дім Лазаря, якого дуже любив і називав Своїм другом, а коли Лазар помер і вже чотири дні пролежав у гробі, почувши про його смерть, Христос заплакав. Але Христос велів забрати камінь від печери, в якій поховали праведника, і промовив: «Лазарю! Вийди!». І Лазар, вже бувши чотири дні у гробі, воскрес, Господь воскресив його з мертвих. Багато юдеїв, почувши про це, приходили до Віфанії і, впевнившись у дійсності цього найбільшого чуда, ставали послідовниками Христа. За це первосвященики хотіли вбити Лазаря. Праведний Лазар згадується у Святому Євангелії ще один раз: коли за 6 днів до Великодня Господь знову прийшов до Віфанії, там був і воскреслий Лазар.
З початком гоніннь Лазар Чотириденний змушений був переселитися на Кіпр, де згодом його зустріли святі апостоли і висвятили в єпископа. Праведний Лазар став єпископом Кіттії (так раніше називалося місто Ларнака на Кіпрі). Про праведного Лазаря мало збереглося відомостей, але, за переданням, Сама Владичиця Богородиця зробила Своїми руками святительський омофор для Лазаря і здійснивши морську подорож на острів Кіпр, особисто передала цей дар новому єпископу.
Як говориться в життії праведного Лазаря, він жив на Кіпрі в тиші своїх роздумів і праць, маючи аскетичний спосіб життя. Він ніколи не усміхався після свого воскресіння, бо доторкнувся до невідомої для людей, що живуть на землі, таємниці життя і смерті. Згідно з переданням, Лазар лише одного разу посміхнувся, коли, будучи єпископом Кіттійським, звернувся до однієї багатої жінки з проханням поділитися частиною врожаю на потреби сиріт. Вона сказала, що її поля перестали плодоносити. Святий у відповідь лише посміхнувся з безумства жадібності. Повернувшись до своїх угідь, жінка побачила на їх місці виникло солоне озеро. Воно збереглося до наших днів, його називають “усмішкою Лазаря”. Прожив праведний Лазар Чотириденний на острові Кіпрі близько тридцяти років. Як помер святий – невідомо, але поховали його християни з честю в кам’яному саркофазі, де поруч пізніше були поховані і інші єпископи. Після багатьох руйнувань від воєн і землетрусів жителі міста переселилися в інше місце, а про поховання древніх архієреїв, під завалами було забуто.
Тривалий час могила святого Лазаря була невідомою. Але на забутому місці поховання праведника стали відбуватися дивні події. У 392 році там була виявлена Кіпрська ікона Божої Матері, якою здійснювалися чудеса. Після явлення чудотворної ікони на тому ж самому місці з’вилося цілюще джерело, яке то зникало, то з’являлося знову. Крім того там відбувалося ще безліч чудес. Наприкінці VIII століття на місці поховання Лазаря вирішили побудувати храм. І тоді під землею були знайдені руїни давньої церкви. При їх розкопках знайшлися давні саркофаги, напис на одному з яких був таким: “Лазар Чотириденний і друг Христів”. Поселення, де був знайдений храм, назвали Ларнака (з грец. – “Гробниця”). Імператор Лев вирішив перенести святі рештки святого Лазаря у Константинополь, а голова праведника, що залишилася на Кіпрі, була з часом загублена. Протягом століть всі були впевнені, що мощі святителя Христового були також втрачені у Константинополі при розгромі його хрестоносцями (ХІІІ століття). І лише 1972 року при реконструкції храму святого Лазаря був розібраний кам’яний престол, в основі якого і виявили ковчег із білого мармуру, де й були мощі. На кришці був напис про те, що всередині знаходяться саме святі мощі Лазаря.
Тепер ця святиня виставлена у храмі під позолоченим балдахіном біля ікони Воскресіння Лазаря Чотириденного. А під вівтар можна спуститися до гробниць перших єпископів, де зі спорожнілого гробу Лазаря виточується свята вода.
Святий Лазар досі вважається покровителем Ларнаки, і за тиждень до православного Великодня городяни святкують Воскресіння Лазаря, проносячи вулицями міста його ікону, яка весь інший час зберігається в церкві. А день пам’яті святого праведного Лазаря – 30 жовтня (день перенесення мощей).
Частка мощей священномученика Лазаря Чотириденного, єпископа Кітіону, знаходиться у храмі на честь ікони Божої Матері ”Живоносне Джерело”, у релікварії Всіхсвятського приділу.

 

Опубліковано у Статті. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.